Дмитро Донцов: До міст!
23 квітня в приміщенні Національної спілки письменників України відбулась презентація перших двох томів з десятитомника "Дмитро Донцов. Вибрані твори". Представив видання кандидат філологічних наук, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, відповідальний редактор і упорядник книг Олег Баган.
Виходець із Східної України Дмитро Донцов є, безперечно, не лише одним з ідеологом українського націоналізму, а явищем високої культури взагалі. Так, саме культури. Культури українського традиціоналізму та консерватизму. Від активного учасника соціалістичного руху, який тоді вважався прогресивним, Дмитро Донцов у часі своєї політичної діяльності трансформувався у завзятого прихильника традиційних українських цінностей та вольового націоналізму.
Одна із статей Дмитра Донцова називається "До міст!". Мене як містянина, а я народився та мешкаю в Києві, вона зацікавила неабияк. Донцов у цій статті зазначає, що українці де-факто не володіють власними містами. Село зажди належало українцям, а місто – ні. При цьому автор підкреслює, що саме місто визначає культурний та економічний рівень країни, в містах сконцентровані фінанси та промисловість, університети та академії наук, нарешті місто визначає політичну думку країни. Не хочу применшити роль села, але це є дійсно так.
Стаття "До міст!" вперше була опублікована в 1929 році. Чи змінилось щось в Україні досі? Майже ні. Міста півдня та сходу України геть не українські. Одеса, Миколаїв, Херсон, Дніпропетровськ, Харків разгаварівают на общєпонятном в той час коли села Одещини, Миколаївщини, Херсонщини, Дніпропетровщини, Харківщини розмовляють українською.
Окремо у цьому питанні стоїть Київ. Подивімось, кого кияни обирали до влади на зорі незалежності в дев'яностих роках? Перемагали українські націонал-демократи. Тоді Київ належав українцям. Кого кияни обирали на протязі нульових, і кого обирають зараз? Перемагають переважно ліберали з космополітами, які до України ставляться в кращому випадку байдуже. Як результат, на сьогодні Київ належить чужинцям.
Отже українці остаточно не лише не оволоділи Києвом за 20 років незалежності, але й дедалі більше його втрачають. Але Київ для українців є непросто столицею, політичним та культурним центром, а є чимось більшим, сакральним. Володітимуть Києвом українці – володітимуть й усією Україною. Думаймо!
Володимир МАНЬКО
