Світ, розміром з мильну бульбашку
Цієї неділі я була у Раю.
Чим можна охарактеризувати це місце? Звідусіль лунає музика, сяє сонце, зеленіє трава, на галявинах відпочивають люди, жують бутерброди, посміхаються одне одному, обіймаються із незнайомцями, споглядають на місто згори пташиного польоту, дорослі, радіють, як діти, а діти, вони і в Африці діти, як то кажуть.
Що потрібно для всієї цієї краси? Всього лише Пейзажна алея, погода, настрій, та.... мильні бульбашки!
На жаль, не всім місце у такому Раю. Скажіть якійсь солідній тітці без дітей, яка робить шокуючи стрімку кар'єру у свої двадцять вісім: „Мала, нумо з нами пускати мильні бульбашки?". Впевнена – у відповідь вона покрутить пальцем коло скроні і підкине телефончик свого психотерапевта...
А якщо покликати професора філософії, що він робитиме на тій галявині? „Життя – як мильна бульбашка! Надимається, надимається, надимається, а потім тільки лусь! Сьогодні ти радієш, мінишся різними кольорами, а завтра бац! Який сенс життя? Який сенс у цій примітивній суміші води і шампуню? Все-пусте. Ми все одно йдемо до смерті..." – і все в такому дусі може подумати, ато і, не дай Боже, сказати дядько професор.
Секрет у абсолютній сміливості. Людина може бути щасливою, якщо не боїться виглядати дурною, ставиться з іронією до себе та світу. Не кожен вдягне яскраве вбрання, зайде в дитячу крамничку за мильними бульбашками і піде надимати кольорові мембранки!
Ви вже забули дитинство? Почуття польоту? Букет радощів з нічого? З повітряної кульки? З солодкої вати? З першої весняної кульбабки? Пригадайте... Може не весь світ. Але світ всередині вас стане теплішим, приємнішим... Може і у вас станеться таке собі відчуття Раю...
