Життя
Із двох маленьких насіннинок,
Дрібніших, легших, ніж пилинка,
З обійм кохання і любові
На світ з'являється людинка.
Росте і квітне та людина,
Негоди й біди оминає
Та осені приходить днина,
Цвіт в'яне й тихо опадає.
Рясніє сад на схилах долі
І ароматом ваблять квіти,
Немов танцюють в дружнім колі,-
Це доброї людини діти.
І не скінчиться добра справа,
І квітнутиме вся родина,
Бо від хорошої людини
Також народиться ЛЮДИНА!
