Інтелектуальна проституція
– Реально платять 450 грн. за годину, а працюєш 40-45 хв. – це в офіційних фірмах, попередньо потрібно пройти медогляд, тест на адекватність, – говорить мені подруга, – мені подобається: займаєшся тим, що подобається, а тобі ще й гроші платять, досвіду набираєшся, багато чого нового дізнаєшся, адже кожного разу воно все якось по-іншому!
Сиджу і думаю: "От прикольна робота!". Подруга займається перекладацькою діяльністю, але не офіційно, бо без досвіду роботи нікуди не беруть. Перекладає з фарсі, просто живе цим, постійно тріскоче про Східну культуру, ідеалізує її. Зараз співпрацює з кількома іранцями, які жмуться, не платять.
– Вчора відчула себе проституткою, і не просто рядовою, а інтелектуальною...бо не тіло продавала. – Ого, то як? – дивуюсь я. – Сидимо з отим "гороховим бароном" в кафе, мозги мені лоскоче, 100 тонн гороху купив, ще йому 20 треба, то те йому знайди, то інше, все йому треба! Достав мене нарешті... сказала все: що треба і не треба!
Люди косяться, бо ж бачать, що "дядя – пузатий гаманець" в тати мені годиться – витягує 100 доларів. Я не беру, кажу, що мені не треба, дороблюся сама, а вони нехай самі горох шукають. Дає ще 300 грн. Картина збоку: 40-річний пузатий іноземець з милою посмішкою суне гроші молоденькій дівчині, та дві хвилини вагається, бере гроші і разом виходять з кафе.
– Чого ж ти паришся, нарешті хоч якісь гроші отримала з них! – заспокоюю її.
– Думаєш класно бути інтелектуальною проституткою? Відчуваю огиду... Ніхто ж навіть не подумав, що я перекладач і гроші ці заробила знаннями! – Бо звичайна проституція нікого вже не дивує і не лякає, а про інтелектуальну вперше чую! Як себе подаш, так тебе й сприйматимуть. Кожен знецінює та оцінює себе сам і судить по собі!
