Про тата-заяця
Є такий чудовий мультик "Мішок яблук". Там багатодітний тато-заяць шукає своїм дітям їжу. Назбирав цілий мішок яблук – та дорогою додому роздав усі яблука друзям, знайомим та навіть ворогу-вороні. В цей час мама-зайчиха сидить з голодними дітками, а вони жалібно так просять: "Мамо, я їсти хочу!".
Ввечері сусіди приносять голодним зайченятам їжу. А голова родини повертається додому пізно вночі, без мішка та в подертому одязі. Найцікавіше те, що він зовсім не дивується кількості їжі на столі та без зайвих докорів сумління годує нею зайченят.
Таких татусів-зайців в реальному житті величезна кількість. Добре, якщо свою увагу вони витрачають на таких друзів, які потім віддячують реальною допомогою. Але іноді потреби друзів стають вищі за потреби родини.
У моєї приятельки Юлі такий чоловік. Нещодавно після щеплення у їхньої дитини була висока температура. Юля божеволіла від хвилювання, а чоловік спокійнісінько поїхав на день народження друга, де і загуляв до ранку.
- Як він міг? – плачеться вона потім всім знайомим. – Та мені би й шматок в горло не поліз, якби я знала, що моя дитина хворіє, а я розважаюся, а він "Ну я ж Антону обіцяв з ним погудіти!"
- А я у свого питаюся – "де наша відеокамера?". А він – "я її другові віддав". А я обіцяла у сестри весілля познімати, і він знав про це! Але друг йому дорожчий! – відповідає на це Люда.
Яна ображається. Їй здається, що її чоловік гірший, адже порівняти хвору дитину та відеокамеру неможливо!
- "Дівки - дури" - пише мені в "аську" ще одна приятелька, Маша, якій кортить обговорити чоловіків Яни та Люди. – "Не цінують свого щастя. Ось мій може всю зарплатню за раз позичити однокласнику, якого зустрів дорогою. А ми потім місяць харчуємося самою лише крупою та бабусиними закрутками, адже уся моя зарплатня іде на комуналку та оплату дитячого садочка".
- А мій каже, що все одно буде ходити на гулянки до друзів! – жаліється Яна. – Адже шлюб – це ще не привід зачинити себе в чотирьох стінах. А мені здається, що привід, особливо, якщо дитина хвора.
- Чому тільки ми все друзям даємо та позичаємо? – вибухає Люда. – Нам так ніхто не допомагає, як треба було нову шафу зібрати, так всі хворими виявилися або зайнятими! А мій їх серед ночі в Борисполі зустрічає. Чому я ставлю потреби родини вище за дружні, а він – ні?
- Тому що чоловіки недалеко відійшли від мавп, - повідомляє Маша. Поки ми всі п'ємо чай на кухні, вона бере участь в обговоренні дистанційно та має час полазити інтернетом в пошуках поради. – А у макак, наприклад, дружба стає вище за сімейні відносини! Вчені довели! Коротше, дівчата, їм до нас ще еволюціонувати та еволюціонувати.
- В СРСР колективне теж ставили вище за особисте, - пригадує Яна.
- Ось і знайшли винуватця – совєтське виховання! – сміється Люда. – Як завжди.
Дівчата розходяться по домівках під звуки мультику, який дивиться моя дочка:
- "Зайчик мой родненький!" - "Я ничего, ничего вам не принес!"
