Білка
В однокімнатнці "хрущьовської" квартири бабусі моєї подруги жила курка. Звичайна інкубаторна курка, білого кольору. Раїсі Феофанівні її подарували онуки. Влітку йшли з базару, заради приколу купили одне курча. Принесли його бабусі, мовляв: "На, щоб тобі не було так сумно коротати одинокі вечори".
Курча вижило і активно бігало по квартирі. Ночувала курка у ванній, там бабця їй змайструвала з ящика одномісний люкс-курничок. Поставила його на пральній машині
- Моя Білка, - так ніжно звала Раїса Феофанівна свою курку, - кожен день мені по яічку несе!
Білку любили всі, навіть сусіди. Їм не особливо заважало кудахтання птиці. Тим більше, що робила вона це делікатно, на півтону. Відгукувалася на своє ім'я, і що цікаво, бабця привчила її ходити гадити у ванну.
Перед самими зимовими святами Раїсу Феофанівну поклали на місяць у лікарню. Подруга, пішла жити до неї. Ну, щоб квіти поливати та за Білкою дивитися. З своїми друзями вирішила Новий рік зустрічати в квартирі бабусі.
Поки подруга була у батьківському домі, віддала ключі знайомому, який також був запрошений на свято. Поки всі не зібралися, він мав начистити картоплі, та зробити своє коронну страву — запечену курку.
Коли ж подруга повернулася, Білки ніде не було, а з кухні йшов аромат запеченої курятини з апельсинами. То так смачно пахла Білка. Виявилося, саме цей знайомий не знав, що в квартирі живе курка.
- Спочатку злякався, що це за біда по квартирі бігає. Як сюди попала, може, через вікно залетіла? А потім подумав, та це ж знак! Якраз не встиг купити курятину, як вона тут бігає, свіженька, - виправдовуватися потім хлопець.
Запечені останки курки поховали на клумбі під будинком. Раїсі Феофанівні сказали, що Білка втекла, бо не витримала розлуки з нею.
