Чого злякався Путін?
Із офіційної виборчої інтернет-сторінки Путіна декілька хвилин тому зникли слова про те, що Україна через 3 роки буде в Євразійському союзі.
На передвиборчому сайті Володимира Путіна www.putin2012.ru була розміщена інформація, згідно з якою 2015 можливо стане роком "створення Євразійського союзу між Росією і рядом республік пострадянського простору, включаючи Казахстан, Білорусь і Україну". Декілька хвилин тому вона пропала. Й не тільки інформація про Україну, але й про Казахстан, Білорусь. Чого злякався Путін?
У 2007 році Американський журнал "Time" оголосив президента Росії Володимира Путіна "Людиною року". Якби американський тижневик давав ще й антипремію, то в 2012 році Путіна назвали б головним геополітичним невдахою року. Минулого року навіть Оргкомітет німецької політичної премії "Квадрига" скасував своє рішення про присудження нагороди Володимиру Путіну.
"Пропало всьо" – коротка, але містка фраза, яка незважаючи на переможні реляції кремлівської влади, характеризує її найліпше.
Сьогодні можна багато говорити про внутрішню ситуацію в Росії, провал реформ, багатотисячні протести. Але найбільш ганебною видається російська зовнішня політика. За останні роки Кремль спромігся програти вибори й вплив навіть на повністю підконтрольних територіях – практично своїх анклавах – Південній Осетії та Придністров'ї, де перемогли не російські ставленики, а їхні опоненти. Зовнішня політика "мочіть в сортірі" охолодила стосунки з білоруською диктатурою. Вже навіть Олександр Лукашенко заявив про "страшные потери в беларусско-российских отношениях. Этот рубец не зарубцуешь". Та заявив про розрив партнерських стосунків з РФ.
Кремль також зробив усе можливе, щоб побити горщики і з проросійським Януковичем, якого Путін у 2004 році двічі вітав з обранням на посаду Президента. І навіть разом з Мєдвєдєвим дружно смоктали льодяники, стоячи на трибуні Майдану Незалежності у тому ж 2004 році.
З Туркменістаном вийшов торгово-газовий конфлікт, що призвів до припинення поставок туркменського газу через Росію. Щоправда, в кінці року їх відновили, але, як то кажуть, осад залишився. Узбекистан, так само як і Туркменістан, узяв крен у бік від Росії, ставши учасником операції НАТО в Афганістані і надавши свій аеродром для перекидання американських вантажів для цієї країни.
Новий прем'єр-міністр Молдови Влад Філат, ледве вступивши на посаду, зажадав виведення російських військ з Придністров'я.
Тому сидячи в своєму кабінеті під бій курантів, які останнім часом через протести громадян уже й не так чути, Путін може писати свої казки. Про геопанування, про Євразію й про Атлантиду, але дійсність уже інша.
Що в залишку? Новий амбітний геополітичний проект – російсько-північно-корейський геополітичний союз. А чому б і ні? Два молодих амбітних політика Кім Чен Ин і В.В. Путін. І обов'язково пісня: "Наш паровоз, вперьод леті! В комунє остановка!"
Володимир МАНЬКО
