В магазині

Наближення  свята видно не тільки по ялинках, вітринах і новорічних костюмах, що обережно на  плечиках несли мами і бабусі на дитячі ранки. Найбільше свято можна спостерігати в магазинах,  що торгують харчами. Оце дійсно свято. В гадяцькому магазині АТБ між людьми ледве можна проштовхнутися. Ось кремезний молодик питає у працівника, де продають моркву, а потім  вантажить її майже піввізка. Стою  в черзі і згадую, що новорічне можна приготувати з такої кількості. Оце у хлопців буде пивна вечірка - візок закладений пляшками з пивом. В багатьох в руках ананаси в різних варіантах: і консервовані і свіжі. Чомусь модними  стали криветки, мідії. Останні беруть краще оселедців. За мною паркується жінка, візок якої  закиданий  недешевими харчами доверху. Там ікра, ананаси, мясо, коньяк і інші делікатеси. За нею становиться в чергу бабуся, що тримає в руках хлібину. До  старенької  підходить її чоловік, який тримає дві пачки  дешевого печива. - Ой, нащо ти купив, - шепоче бабця. Я чула, що Галя "Наполеон" спече. Навіщо нам тоді печиво. А, - каже чоловік і  підкладає печиво до переповненого візка сусідки. Та роздивляється стелажі з вином  і не бачить зайвого. Впевнена, що вона його і потім не побачить. Люди всміхаються, діда ніхто не видає.