Моя подруга працює фотографом на круїзному кораблі. За рік роботи відвідала більшість країн Європи, Північної та Південної Америк, Багамські й Карибські острови. У портах, коли знаходиться вільна хвилина, зв'язується зі мною скайпом та викладає у інтернет чергову порцію фотографій. Я не можу стримати емоцій, роздивляючись її на тлі різних міст і читаючи щоденникові записи. Виявилося, за цей рік вона здійснила всі мої "мандрівні" мрії.

"Маша, яка ти щаслива, - пишу їй. - Ти робиш те, що тобі подобається найбільше, отримуєш за це пристойні гроші, ще й у такому віці встигла об'їхати півсвіту!"

"Що ти розумієш! - була відповідь. - Це ти щаслива! Я все це залюбки віддала б, тільки щоб жити, як ти: у рідній країні, в своїй квартирі, з коханим чоловіком. Щоб кожного дня їсти борщ, зустрічатися з друзями, розмовляти рідною мовою. Я так заздрю тобі!"

Чекай, повернуся на інший бік

Інша подруга сидить удома на дев'ятому місяці вагітності. Часто телефонує від нудьги.

- Яка ти щаслива, - ниє в слухавку. - Настрій у тебе не скаче весь час. Ти не потовстішала. Можеш їсти й пити що завгодно. У тебе не болить усе на світі, можеш піти куди захочеш. Чекай, повернуся на інший бік…

Я уявляю її: на дивані, із книжкою, розслаблену, зосереджену на своєму внутрішньому ворухливому житті.

- Дурна ти, - кажу. - Це ти щаслива.

×