Не завжди потрібно говорити те, що думаєш

На дні народження друга 26-річний Олег Буховець із Черкас познайомився з 22-річною Оксаною. Взяв її номер телефону й через тиждень запросив на побачення. Пішли в кіно, а потім гуляли вечірнім містом.

— Ми гарно спілкувалися, наче були знайомі давно. Я розповів їй про свої проблеми на роботі, про конфлікти в родині, про невдалі стосунки. Дівчина уважно слухала, давала поради. Але  коли намагався зустрітися з нею вдруге — щоразу знаходила причину для відмови. Пізніше її подруга обмовилася, що Оксані депресивний хлопець непотрібен. Виявляється, дівчата не завжди готові до відвертості й не завжди потрібно говорити те, що думаєш, — каже Олег.

Чотири роки тому в супермаркеті познайомився з Поліною. Запросив на каву. Вона захотіла чогось міцнішого.

— Я п’ю рідко, швидко п’янію. Але ж перед дівчиною було незручно — вона питиме, а я ні. Замовив по 100 грамів коньяку, потім ще двічі по 50. Закусували фруктами. Мене так розвезло, що стояти не міг. Поліна мене ледве довела додому. Більше не бачилися. Дзвонив декілька разів, але вона не брала слухавки, — згадує Олег.