— Відьми, кажуть, на Пасху казяться. Люди розказують, що одна поперед другої лізуть, хто перший до батюшки дотронеться. Чуть і ризи на ньому не пообривають. Це їх так диявол мучить і крутить, а вони отаке-о витворяють. Як священик закрива храм, каже "Христос воскрес!", і всі люди обходять тричі церкву, то хто з усіма не йде, а кидається цілувати клямку від церкви, то і є істинна відьма, — розповідає киянка Марія Абрамова, 58 років.

Переселенка із села Мотійки Народицького району Житомирської області 73-річна Анастасія Вінниченко сама бачила відьом на Великдень:

— Ми, як переєхали 1990-го у Потіївку (Радомишльський район на Житомирщині. — "ГПУ") да пошли на Всеношну. Дак булі жонки, шо з церкви йти нє хатєли. Вже батюшка всієх із церкви до єдної души вигнав: "Ідєт, ідєт, ідєт на двуор усіє". І церкву замкнув. Ну а тоді уже як походили з обхожденієм, каже на дверах:  "Христос воскрес! Христос воскрес!". А дверей церкви не одчиняє. Дак ти знаєш, шо вони були його з ног ізбіли, того батюшку. Той батюшка не пускає, то вони замка целуют. А тодіє той батюшка вже одомкнув, то тиє як кинуліс, шоб їм же у церкву ускочить першиє. Ну шо ж же вона знає, шо вона попа пхає, а сама у церкву перша хоче вскочить?

На Ввсеношну чаклунки нібито приносять до церкви пікову шістку. Коли священик виходить з вівтаря й каже: "Христос воскрес!", вони нібито тихо промовляють:

— У мене в кармані карта є.

Тоді така карта допомагає відьмам змінювати свою подобу, сприяє у чаклуванні.

Марія Абрамова говорить, що напередодні Пасхи всіляка нечисть розперізується. А відьми лякають до смерті тих, хто поночі йде до Всеношної служби. З"являються у вигляді копиці сіна, велетенської жаби, білої суки, маняка у вихорі, клубка чи колеса, що котиться, колоди, яка повільно суне дорогою.

Аби вберегтися від нечисті, біля церкви розкладають вогнище. На ньому спалюють старі й непотрібні в хазяйстві речі — розсохлі бочки, штахети зламаних парканів, старі вози й колеса до них, сміття.

На Поділлі у Великодню ніч колись під церквою діти били в калатало, а хлопці дрючками гамселили по церковній огорожі. Усе, аби відлякати нечисту силу, яка цієї ночі рветься до церкви.

— На Великдень можна дізнатися, хто займається відьмацтвом, — каже Марія Абрамова. — Для цього треба взяти на Святвечір з-під скатертини часник і посадити його в черепочку, щоб ріс до Пасхи. На Великдень покласти його під язик й побачиш відьму.

Можна кожного понеділка Великого посту відкладати по одному поліну дров. На Великдень вдосвіта розтопити піч цими дровами. Відьма зразу прибіжить і буде просити вогню, бо таке вогнище пече її зсередини.

Якщо на Пасху, проходячи повз гурт жінок, з пальців скласти дулю і одну руку покласти до кишені, а другу закласти в пазуху, то відьма обов"язково відгукнеться:

– На чортового батька ти мені дулі даєш? Віднеси своєму батькові!

Верховна Рада стоїть на Лисій горі

Великодньої ночі відьми нібито злітаються до Києва на шабаш. Щоб полетіти, треба роздягнутися, зняти хреста й намазатися маззю із собачої кіски, котячих мізків і людської крові. Далі сісти верхи на хлібну лопату, кочергу або мітлу й вилетіти через димар. Тому задвижка комина у відьминій хаті завжди відкрита. Збираються чаклунки на київській Лисій горі. Таких у місті нараховують три — біля Андріївського узвозу, коло Стратегічного шосе за Звіринцем і на схилі Дніпра, де зараз будівля Верховної Ради. Тут вони розважаються до перших півнів із дияволом. Він має на голові буйволові роги, а ззаду — лев"ячий хвіст.

×