Фарс, який влаштували Тимошенко і Саакашвілі з грузинськими псевдоспостерігачами, має всі шанси дуже дорого обійтися і українському прем"єрові, і предводителеві революції троянд. Після цієї гучної історії "пристойні країни" можуть взагалі утриматися від направлення своїх представників на українські виборчі дільниці - як на другий тур президентських, так і подальші вибори. Інститут спостереження за виборами був цинічно дискредитований. "Корінні" носії цінностей ліберальної демократії ("Захід") вже зробили свої виводи.

В ході поточної президентської кампанії Захід так чи інакше грав на стороні Юлії Тимошенко. Це і транші МВФ для підтримки здавалося б безнадійної економіки країни, і Папа Римський, що цілує перед телекамерами українського прем"єра, і ряд інших подій, що однозначно дозволяють Тимошенко заявляти: "Захід любить мене". До Ющенка практичний Захід припинив серйозно ставитися ще 2006-му, коли рейтинг гаранта впав нижче 25%, і всі зрозуміли, що зробити з цим вже нічого не можна. Тоді виникло закономірне питання: а хто там у нас ще здатний захищати досягнення Оранжевої революції? Зрозуміло кращої ніж Юлія Володимирівна кандидатури не знайшлося.

Всі застереження політологів і експертів, що у разі обрання президентом Тимошенко може монополізувати владу і встановити режим близький режиму Лукашенко Заходом не сприймалися. Тимошенко по інерції сприймали як демократичного політика. Зі всього наявного спектру вона - найменше зло для демократії. Тому очі закривалися на те, що робилося в країні і не відповідало канонам демократичної держави.

Але грузинські "спостерігачі" вже перейшли межу. Чи то Тимошенко недооцінила українську свободу слова, чи переоцінила відчуття міри свого грузинського візаві, але надбанням світової громадськості стали відверто ганебні факти. З"ясувалося, що Михайло Саакашвілі спорядив до України 2 тисячі чоловік. Їхали вони тільки до Донецька і Луганська. Спостерігати вони не збиралися, а збиралися зривати вибори на окремих ділянках, тобто впливати на вибори. Переважно серед них були силовики і спортсмени, багато хто раніше брав участь в абсолютно антидемократичних і кривавих безладах в самій Грузії. Вони, власне, втілюють всю авторитарність грузинського режиму, перш за все - репресивну компоненту. Фахівців з виборів серед них практично немає... І взагалі це анти-спостерігачі, і після цього "нальоту" Україна ще довго відчуватиме неприємні наслідки.

Як все це розцінити?

Хай це буде втручанням у внутрішні справи держави - і не таке з нами було.

Хай це буде черговою брудною виборчою технологією - нам не звикати.

Нехай навіть ми з вами зі своїх кишень це сплатили - ті з нас, хто платить податки.

Але даруйте: яке все це має відношення до демократії? Ніякого, крім того, що це - ганьба демократії. Грузія, м"яко кажучи, сама не є зразковою демократією і не доросла до того, щоб влаштовувати Україні таку "дідівщину". Силове придушення опозиції, зондер-бригади, політичні вбивства, переслідування ЗМІ, ручна опозиція... Але, повторюся: те, що відбулося (і очевидно, ще відбуватиметься під час другого туру), є дискредитація демократії взагалі, демократії як ідеї, як цінності. Як називати демократами політиків, що влаштували цій самій демократії таку жорстку публічну обструкцію?

А то, що відбуватиметься після другого туру, лякає невідворотністю нової ганьби.

Але якщо з Михайла Саакашвілі спитати нікому, тому що серйозно до нього ніколи ніхто і не ставився, то на Тимошенко і справді покладалися певні надії. І коли вже ми заговорили про це: саме так вбивають демократію. Саме так, продовжуючи цю логіку, її знищить Тимошенко, якщо стане президентом. Адже якщо Тимошенко стане президентом за допомогою масових фальсифікацій і зриву виборів по південному Сході, вона не зупиниться. І тоді прощайте вільні вибори, свобода слова і так далі..

Європейські політики і експерти настільки шоковані новим досвідом наших двох молодих (але дуже дружніх) демократій, що поки взагалі мовчать і не знають, як коментувати це беззаконня. Тим часом, абсолютно очевидно, що статус політика від табору демократії Тимошенко втратила. І тепер, хто б не переміг на виборах, демократичний світ, найімовірніше, вибудовуватиме відносини з "новою опозицією" - Яценюком і Тігипко, а може навіть перегляне набір ярликів, приклеєних Януковичу.

×