— Обіцяли заплатити 300 гривень, якщо я 17 січня піду і проголосую за Яника, — каже студент столичного Національного університету харчових технологій Ігор, 21 рік. — Основне, щоб була київська прописка.

Розповідає, що до них у гуртожиток приходили кілька чоловіків. Хто погоджувався відати свій голос за гроші, записували у списки. Просили ксерокопії паспорта і номер телефону. Віддати свій голос за гроші в університеті погодилися вже близько 200 студентів.

— Мають дати 150 гривень до виборів і ще стільки ж після них, — говорить. — Поки що не кажуть, як будуть контролювати голос. Подзвонять і про все повідомлять ближче до дня голосування. Кілька тижнів тому пропонували ще по 400 гривень за Володимира Литвина. Але тепер мовчать. Може, того що зарано. За інших кандидатів нічого не чув.

Киянин 36-річний Костянтин готовий продати свій голос будь-кому з кандидатів у президенти.

— На вибори я йти не збираюся, бо не підтримую і не вірю жодному. Але якщо заплатять, я готовий і постояти в черзі до урн. Такої ж думки моя дружина і мама.

У штабах кандидатів плату за голоси заперечують.

— Чиста брехня. Партія регіонів не збирається купувати жодного голосу. У нас немає можливостей це робити, — зазначає "регіонал" Борис Колесніков, 47 років.

— Наша молодіжка, яка працює по навчальних закладах, виявляє людей, які пропонують гроші, й звертається до міліції прямо із заявами, — каже "бютівець" 48-річний Анатолій Семинога.

Директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна 39-річний Кость Бондаренко говорить, що практика купівлі голосів поширена на виборах:

— Однак набагато вигідніше купувати оптом членів комісії, а не окремих виборців.

×