Ексклюзиви
середа, 21 жовтня 2009 18:10

45 відсотків працівників бюджетної сфери можуть залишитися без роботи

Майже все, що останнім часом приймається в українському парламенті, не тільки не допомагає вивести країну з кризи, але і посилює її. За три місяці до виборів депутатами рухають виключно передвиборні мотиви.

У вівторок Верховна Рада ухвалила два закони, які боляче ударять по економіці. Перший — широко відомий як "підвищення соціальних стандартів", за які довго билася Партія регіонів. Другий — введення мораторію на підвищення цін на лікарські препарати під час кризи. Експерти б"ють тривогу: перша депутатська ініціатива поховає бюджет країни, друга — уб"є фармацевтичний ринок і приведе до дефіциту ліків.

Закон про підвищення мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму може зруйнувати  фінансову систему, вважає директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський: "Із проблемою нестачі коштів зіткнуться не тільки державний бюджет, але і підприємства, які навряд чи в умовах кризи зможуть пристосуватися до нових соціальних стандартів".

Колегу підтримує президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер:

— Турбує сам факт розгляду подібних законів у той час, коли країна перебуває в складному економічному становищі, коли соціальні стандарти підвищуються не в результаті поліпшення економічної ситуації, а з політичних міркувань.

Різке підвищення мінімальної зарплати, за словами експерта Школи політичної аналітики при національному університеті "Києво-могилянська академія" Сергія Кисельова, може спричинити розбалансування державного бюджету і збільшення його дефіциту. Це, у свою чергу, призведе до ризику зростання інфляції та падіння курсу гривні до іноземних валют.

— Соціальні стандарти підвищувати потрібно, але за кризових умов варто було б подавати адресну підтримку найбільш незахищеним громадянам, як це пропонує уряд у своєму проекті бюджету наступного року, — вважає Кисельов.

В умовах світової фінансової кризи в інших країнах соціальні стандарти зменшуються. Наприклад, у Латвії на 20% були понижені зарплати бюджетників, удвічі скорочені виплати компенсації за народження дитини.

Закон про введення мораторію на підвищення цін на ліки в період кризи теж прийнятий виключно під вибори, вважають фахівці.

Ініціатори закону стверджують, що це допоможе людям. Мовляв, ліки вітчизняного виробництва продаватимуть за цінами, встановленими державою, а вартість медпрепаратів закордонного виробництва повернеться на рівень 1 липня минулого року. Проте експерти стверджують, що це приведе до спустошення прилавків із ліками, до банкрутства невеликих приватних аптек і скорочення аптечних мереж.

— Потрібно фіксувати рентабельність, а не ціни, — упевнений Олександр Пасхавер. — У багатьох країнах намагалися законодавчо зафіксувати ціну, і завжди це приводило до дефіциту товарів. Отже перше, що відчує народ після введення в дію цього закону — дефіцит медикаментів. У свою чергу, оживе тіньовий ринок. Представте, яка хвиля обурення підніметься, коли якихось ліків не буде в аптеках. Думаю, депутати, продемонструвавши таким чином свою любов до народу, швидко своє рішення скасують.

На реалізацію популістського закону про соцстандарти тільки наступного року знадобиться 71 млрд грн, заявив із трибуни Верховної Ради замміністра фінансів Володимир Матвійчук.

— У бюджеті немає доходів, щоб профінансувати такі витрати, — каже він. І відзначає, що, оскільки не буде можливості здійснити позики на такі суми, то забезпечити ці додаткові витрати можна буде лише за рахунок скорочення вчителів, лікарів, працівників культури, вихователів дошкільних установ. Тобто доведеться закривати школи, клуби, дитячі сади.

— Загалом потрібно буде скоротити 1,6 мільйона працівників у бюджетній сфері, або 45 відсотків від загальної кількості. Думаю, душа кожного працівника бюджетної сфери здригнеться, якщо буде ухвалений цей законопроект, — намагається достукатися до розуму депутатів замміністра фінансів.

Матвійчук запевняє, що звільнення також торкнуться працівників промислових, сільськогосподарських підприємств, сфери обслуговування.

У багатьох країнах намагалися законодавчо зафіксувати ціну, і завжди це приводило до дефіциту товарів

Виконати цей закон можна лише за рахунок скорочення працівників на підприємствах і за рахунок "зрівнялівки" в оплаті праці.

— У бюджетній сфері це фінансування можливе за рахунок верстата Національного банку і підвищення інфляції. Сьогодні усі 14 мільйонів пенсіонерів напевно закликають: "Не забирайте із-за інфляції наші копійки". А ухвалення цього закону приведе до подібного результату, — попереджає Володимир Матвійчук.

Свій прогноз зробив і голова парламентського комітету з питань промислової політики народний депутат Наталія Королевська. Вона вважає, що економіка просто буде загнана в тінь: знову повернеться проблема "зарплат у конвертах", що неминуче приведе до соціальної незахищеності і безправ"я неоформлених працівників. А частина підприємств і зовсім будуть вимушені закритися.

У цілому, за словами Королевської, реалізація цього закону приведе до падіння реальних доходів українців.

Зараз ви читаєте новину «45 відсотків працівників бюджетної сфери можуть залишитися без роботи». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути