— Готувати мамалигу вчила мене ще бабуня. Готую страву в чавунному або глиняному казанку на домашній плиті, а в печі даю дійти. Зараз, звичайно, можна і на газовій плитці, але то не той смак буде, — каже Марія Криворучко, 67 років, з Одещини.

Мамалига — це круто заварена каша з кукурудзяного борошна. Страва належить до молдавської, румунської та української кухонь.

Господиня бере казанок на 2 л, заливає його водою.

— Трохи більше півказанка треба води. Туди ж щіпку солі. Як вода закипить, засипаю приблизно півтора стакана кукурудзяної муки. Якщо варити на газовій плиті, то після того, як закипить, треба збавити вогонь на повільний. Мука має бути досить мілка і однорідна. Її можна просіяти.

Всипати борошно треба тонкою цівкою, при цьому помішувати дерев"яною ложкою або качалкою без ручок.

— Вимішую, доки не загусне і відставатиме від країв казанка. Далі даю настоятися в теплій печі хвилин 5–10. Можна вкутати баняк теплою рядниною. Доки мамалига настоюється, готую шкварки. Найкраще смакують свинячі.

Для шкварок жінка ріже тонкими смугами свинину, підсмажує на сковорідці з кубиками свіжого сала. На іншій сковорідці підсмажує промиту і віджату кислу капусту.

— Спочатку підсмажую цибульку мілко нарізану. Далі додаю кислої капусти. Підсмажую до світло-коричневого кольору, перчу. Готову змішую зі шкварками та викладаю на тарілку. На іншу — тру на крупну тертку тверду овечу бринзу.

Охолоджену мамалигу висипає на сухий кухонний рушник, скручує ковбаскою.

— Ріжу мамалигу товстою ниткою перед самим уживанням.

Їдять страву руками. Шматочки мокають у бринзу або в капусту зі шкварками, сметану. Часом подають у тарілці з гарячим молоком, приправленим цукром.

Антоніна Марчук, 54 роки, каже, що мамалига непогано смакує зі смаженою рибою. А з учорашньої каші вона робить коржики.

— Ріжу мамалигу пласкими шматочками, товщиною по півсантиметра. Обмокую кожен шматок у збитому яйці та сухарях і обсмажую на олії до золотистого кольору з обох сторін. Подаю коржики, змащені вишневим варенням, до чаю чи молока.

×