четвер, 23 липня 2009 19:02

Михайло Мацієвський перетворив рідне село на музей скульптур

Автор: фото: Наталя ЛАЗУКА
  Біля скульптури жаби, лебедів і риб при в’їзді у село Чагарі Гусятинського району Тернопільської області фотографуються Наталя та Андрій Якубці із Великої Луки Тернопільського району
Біля скульптури жаби, лебедів і риб при в’їзді у село Чагарі Гусятинського району Тернопільської області фотографуються Наталя та Андрій Якубці із Великої Луки Тернопільського району

Три роки тому київський скульптор Олексій Степанов прикрасив вулиці села Чагарі Гусятинського району Тернопільщини шістьма фігурами тварин і двома химерними істотами. Ці витвори так сподобалися жителям, що вони масово вирішили наслідувати майстра. Тепер на кожному сільському подвір"ї стоять міні-скульптури або оригінальні клумби, оздоблені камінням, деревиною і пластиковими пляшками.

Чагарі розташовані за 18 км від райцентру. У селі живуть 260 осіб. Працюють переважно в сусідніх Копичинцях і Гусятині, багато хто виїхав за кордон на заробітки.

— Ще кілька років тому Чагарі були хутором без газу, будинку культури і магазину, — розповідає директор сільського клубу Михайло Вовк, 43 роки. — Сьогодні це вже прогресивне село. Пенсіонери почали їздити на скутерах.

Перші три скульптурні композиції у Чагарях встановили за кошти вихідця із села — голови правління київського житлово-будівельного комплексу "Митець" 51-річного Михайла Мацієвського. Він також є директором муніципального хору "Хрещатик". Мацієвський три-чотири рази на місяць приїжджає в Чагарі.  Навідується до родичів, ходить на цвинтар, де поховані батьки. Вирішив прикрасити вулиці оригінальними скульптурами, щоб привернути до села увагу. Запросив друга — скульптура Олексія Степанова, 32 роки. Той має досвід роботи у Паризькому Діснейленді. У Франції працював сім років.

— Використовую звичні матеріали — цемент, пісок і воду, — розповідає телефоном Олексій Степанов. — Щоб витвори були на роки, додавав всілякі добавки. Мацієвський усе робить за свої кошти. Скільки витратив — не розголошує.

На початку села, біля ставка, встановлена метрова бетонна жаба в оточенні лебедів і риб. Птахи поглядають у бік води, сом киває приїжджим, знімаючи капелюха. Біля скульптури зупинилася сфотографуватися сім"я подорожніх.

— Їхали до Гусятина два тижні тому, — каже жителька села Велика Лука Тернопільського району Леся Якубець, 36 років. – Відвозили дітей у санаторій "Збруч". Дорогою додому вирішили сфотографуватися. Такого ще ніде не бачили.

У другому кінці Чагарів, дорогою до Копичинців, мандрівники зупиняються біля Мавки і Лукаша, які сидять на 10-метровому дереві. Увечері біля статуй вмикають підсвітку.

— Працівники районної бібліотеки розповідають, що люди масово зацікавилися творами Лесі Українки, — розповідає начальник управління туризму Гусятинської райдержадміністрації Роман Сагайдак, 42 роки. — Хочуть детальніше знати про Мавку і Лукаша, питаються, чому ці герої сидять на дереві. Так людей вражають скульптури.

У центрі Чагарів — фігура архангела Михаїла. За задумом скульптора, архангел летить головою вниз. Убиває змія і відкриває дітям книгу знань на сторінці зі словами Шевченка. Композиція містить два музичні фонтани з підсвіткою. Поряд з архангелом планують звести замок, в якому буде дитячий садок, басейн, школа і перша в Україні сільська філармонія. Фундамент закладуть восени.

— Школа-замок — ідея Мацієвського, — розповідає Роман Сагайдак. — Він завжди говорить, що йому шкода дітей, які в дощ, холод ідуть в інші села до школи. Бо ж сам колись так ходив — за 5 кілометрів до Копичинців.

Наше село всю ніч освітлюється

— Люди тепер і в себе на подвір"ях порядки наводять, — говорить Любомира Буртник. — Кожен хоче щось собі гарне зробити, квітів насадили. Наше село, напевне, найгарніше в Україні. Воно всю ніч освітлюється. Те, що Чагарі так розвиваються, — заслуга Михайла Мацієвського. Він хороша людина, гарно співає. Виїхав ще студентом із села. Я виросла з ним, добре його знаю. А в селі є й такі, що проти всього, що тут робиться. Одні жінки говорили, що не треба тих скульптур, мовляв, краще капличку збудували б.

58-річна Ганна Польняк біля хати встановила скульптурний колодязь рожевого кольору, що нагадує розмальований глечик.

— Побачила такий колодязь в одному із сіл по дорозі, як їхала в Карпати, — розповідає. — Так мені сподобався, що цікавилася, де знайти майстрів. Хлопці приїхали з Івано-Франківська, привезли вже готовий і за день встановили. Недешево обійшлося. Ми в селі один на одного дивимося і хочемо, щоб коло хати щось було особливе.

Недавно в Чагарях відкрили продуктову крамницю.

— Почали будувати і другий магазин, — каже Роман Сагайдак. — А Мацієвський збирається і готель зводити. Подейкують, він має бути у формі розкритої мушлі. Напевне тому, що біля села є ставок.

Зараз ви читаєте новину «Михайло Мацієвський перетворив рідне село на музей скульптур». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути