— Ми зі швагром із шостої ранку косили мішанку на полі. О пів на дев"яту мусили йти додому, бо починався дощ, — згадує 56-річний Богдан Галіян із села Глядки Зборівського району Тернопільщини. Він працював із 62-річним Степаном Хмильовським. — Я ішов попереду, а Степан за мною. Зайшли в ліс. Коли чую, щось рохкає за спиною. Обертаюся, а з трави на мене вискакує борсук. Другий — на швагра.

Чоловіки почали відбиватися від тварин косами.

— Воно, як пес, підскакує і за ноги хапає. Добре, що ми були у гумаках, вони не прокусили чобіт, — продовжує Богдан Михайлович. — Двох порізали косами, решта почали втікати. Я додому зайшов, а руки-ноги від пережитого трясуться. Чи це скажені борсуки були, чи їх так багато розвелося, що вони нічого не бояться. Якби діти через ліс проходили, то їх і загризти могли б.

Село Глядки розташоване за 20 км від Тернополя. Там живе 210 людей. На поле часто ходять через ліс — так ближче.

— У нас з одного боку ріка, з другого ліс. Знаємо, що у лісі водяться зайці, лисиці, борсуки, дикі свині. Але на людей раніше не нападали, — розповідає голова Чернихівської сільради Ганна Алексевич, 50 років. — Люди через ліс на поле ходили, по суниці. Тепер бояться. Почали обходити півтора кілометра дорогою до городів.

— Борсуки нападають на людей тільки в одному випадку: якщо хворі на сказ. Якщо їх було аж п"ятеро, це ціла сім"я. Щоб знати точно, чи не скажені, треба було б їхні голови здати на експертизу, — непокоїться Святослав Заклекта, 53 роки, із Обласного товариства мисливців та рибалок. — Борсук — хижак, веде нічний спосіб життя. Полювати на них заборонено, бо тварини занесені до Червоної книги.

×