"Коли мав 10 років, побачив сон, ніби йду лісом і провалююсь у зміїне кубло, — розповідає 34-річний Олексій Савчук із міста Біла Церква на Київщині. — Змії обплутують мої ноги, але не кусають, а лижуть язиками і піднімають на собі над землею. Я зо страху верещу на все горло. За місяць після того батьки загинули в автокатастрофі".

У білоцерківському парку "Олександрія" сідаємо на лавку навпроти пам"ятника русалці. Олексій у довгій коричневій футболці й сірих джинсах.

— До 12 років жив із батьками в Києві. Коли вони загинули, мене хотіли віддати у сиротинець. Але приїхала бабуся Валя і забрала до себе в село. Вона була "шептухою". Виливала віск, лікувала переляк, порчу, знімала погане око, кидала на карти. Довго бідкалася, що може допомогти всім, а своїх дітей не врятувала. Я біля неї вивчився молитви і шептання. Помагав: то яйце принесу, то віск розтоплю. Їй давали по кілька карбованців, а я за день заробляв на морозиво. Одному дядькові баба при мені яйце у стакан вилила, а у ньому жовток — білий у чорні полоски. Баба його на світло виставила, а то не полоски, а людський череп. Дядько мав їхати в Москву на заробітки. Не поїхав, а його бригада будівельників заживо згоріла у вагончику.

Об лавку відкорковує пляшку пива.

— Щоранку до сходу сонця баба брала воду із криниці біля каплички. Якщо хтось це бачив, то виливала її геть. Казала, що така вода втрачала силу. Я вмивався тею водою, до 18 років грипом не хворів. Іще любив дивитися, як баба знімає вроки. Коли хто приходив із головним болем, безупинним плачем, безсонням, без апетиту, утрудненням мовлення — баба виливала у холодну воду віск. Він згортався у велику ґулю — то означало "страх" чи "ляк", а пучок звивистих хвостиків — "нерви". "Яма" застерігала від смерті, а форма "багатьох людей" передвіщала близьке весілля.

На шиї носить великий дерев"яний хрестик на білій нитці.

— Баба носила під шиєю чотки, на яких висів хрест та кілька образків Богородиці овальної форми. Один із них мав на зворотному боці український тризуб. Вона також носила кільце хрестоподібної форми, приколоте до нижньої білизни на грудях прямо над серцем. Коли люди йшли від неї, водою з миски злегка обмивала йому ноги й руки. Опісля просила пацієнта вилити воду в яр чи канаву, і при цьому примовляти: "Хай все зло йде до лісу та до води".

Олексій сподівався отримати магічну силу від бабусі.

Розбила яйце, а жовток — білий у чорні полоски

— То було 15 років тому. Мене поклали в лікарню з апендицитом. Після операції на третій день відпустили, ледь доїхав до села. Я — в хату, а баби немає. Сусідка каже, померла того дня, коли мене забрали. Бачила біля хати якусь жінку, одну з її пацієнток. Вона жила за два села від нас. Я до неї поїхав, а на подвір"ї в неї — черга. То вона бабину силу забрала і почала заробляти на тому гроші. Я все знаю, а сили немаю, щоб людям помогти. А після бабиної смерті ослаб. Сокиру в руках не втримаю, воду ношу по піввідра. Все це вона поробила, бо просив у неї поділитися силою.

Виймає з кишені шкіряний гаманець. У ньому показує фотографію бабусі.

— Через п"ять років після смерті приснилася мені: відсовувала старий диван, а я стояв у кутку і не хотів допомогати. Зранку за диваном знайшов книжку з чорної магії. Їй було років зо 300. Мала шкіряну обкладинку, опоясану золотим хрестом. На перших сторінках прочитав, що кожного, хто мав стосунок до цієї книжки, чекає лиха доля, а то і смерть. Вирішив її продати, в Інтернеті розмістив оголошення. Покупець зі столиці запропонував 100 тисяч доларів готівкою. Я кинувся до серванта, де ховав книжку, а її немає. І бабині фотографії попадали. Злякався: хотів грошей заробити, і баба мене за то засудила! Відтоді тої книжки не бачив.

×