Професор Київського національного торговельно-економічного інституту Петро Карпенко, 65 років, найкращим напоєм вважає узвар із сухофруктів.
Наскільки здоров"я людини залежить від її харчування?
— Який харч — таке і здоров"я. Жоден автомобіль не поїде без пального, так і людина не може обійтися без їжі. Але питання в тому, наскільки харчі, їхні хімічні складники адекватні потребам організму людини з урахуванням особливостей обміну речовин. У кожній країні існують фізіологічні норми харчування, які затверджуються державними установами. Що багатша країна, то вони вищі. Ті норми є орієнтиром для харчової промисловості та сільського господарства: які продукти і в якій кількості слід вирощувати й виробляти.
Але особливості харчування конкретної людини може визначити лише лікар з урахуванням віку, стану здоров"я, умов праці, екології довкілля.
Які чинники примушують вносити корективи в харчування?
— Передовсім хвороби і характер трудової діяльності. Якщо в людини, приміром, туберкульоз, то їй слід споживати на 40–50 відсотків білків більше, ніж потрібно для здорового ровесника тієї ж статі. А при цукровому діабеті слід зменшити споживання вуглеводів.
Якщо людина займається важкою працею, то їй треба більше їсти. Лісорубам, косарям чи шахтарям потрібно збільшувати в раціоні харчування кількість білків і складних вуглеводів, які містяться у фруктах і овочах. А для людини, схильної до ожиріння і з сидячою роботою в офісі, навпаки зменшувати.
Яке харчування раціональне?
— Те, що ґрунтується на трьох основних положеннях. Перше: енергетична цінність раціону людини повинна відповідати енерговитратам. Друге: оскільки протягом доби наш організм має отримувати приблизно 600 речовин, раціон людини повинен бути максимально різноманітним по стравах. Третє: кратність харчування. Здорова людина повинна їсти три-чотири рази на день. Останній прийом їжі — за дві години до сну.
Результати досліджень в усьому світі свідчать, що більшість людей вживають недостатньо свіжих фруктів і овочів. А вони мають велике значення для підвищення стійкості організму до екологічних негараздів і чинників, які негативно впливають на організм людини в процесі роботи.
Овочі — це комора вітамінів, мінералів та інших корисних речовин. У рослинній їжі вони в збалансованому вигляді й краще засвоюються, ніж будь-які фармакологічні синтетичні препарати.
Людині необхідно вживати і достатню кількість білків тваринного і рослинного походження. Краще — страви із доброякісного м"яса, риби. Велике значення в раціоні харчування мають і жири, що містять поліненасичені жирні кислоти — це профілактика атеросклерозу. Найбільше їх у морській рибі, водночас у кукурудзяній і соняшниковій олії вони відсутні. Якщо є схильність до тромбоутворення, то слід зменшувати вживання цих олій. Краще перейти на оливкову, де є олеїнова кислота. При смаженні вона менш токсична.
Як навесні боротися з нестачею вітамінів?
— Як тільки з"являється перша зелень, треба їсти свіжі салати — навіть із листя кульбаби. У раціоні мають бути кисломолочні продукти для поліпшення роботи кишківника. Нині багато людей страждають на дисбактеріоз. А при ньому жодне захворювання не можна ефективно лікувати. Бо корисна мікрофлора кишківника синтезує вітаміни, гормони, ферменти.
Протягом доби наш організм має отримувати приблизно 600 речовин
Має бути достатня кількість волокон — клітковини, пектинів. Їх найбільше в продуктах рослинного походження. Клітковина сприяє кращому виведенню із організму токсичних речовин, які накопичуються як у результаті обмінних процесів, так і тих, що надходять із зовнішнього середовища.
При несприятливій екології, наявності радіонуклідів у довкіллі треба таке харчування, яке сприяло б поліпшенню функції печінки, жовчного міхура, кишківника і нирок.
Які овочі корисніші — сирі чи варені?
— Для здорових людей і для тих, хто має надмірну вагу, — сирі. А от тим, у кого є проблеми з органами травлення, слід їсти тушковані — на їх засвоєння організм витрачає менше енергії.
Як в умовах кризи людині забезпечити нормальне харчування?
— Це проблема не медична, а соціальна і державна. Нераціональне харчування людей, обумовлене економічними негараздами, може призвести до погіршення стану здоров"я значної частини населення.
Раджу при можливості харчуватися тричі на день і більше вживати натуральних продуктів, вирощених на городах, олії, м"яса, зелені. А не сумнівної якості чіпси чи солодкі напої з ароматизаторами і барвниками. Зараз уже є молода цибуля, часник — із шматочком сала і чорним хлібом це набагато краще, ніж тістечко з розпушувачем чи сардельки.
Краще обмежити себе в цигарках чи випивці, а не в харчуванні.
Люди, які працюють в офісах, намагаються на обід перекусити бутербродом, а ввечері вдома наїстися. Це правильно?
— Якщо ввечері людина більше їсть, то це сприяє відкладенню жиру в організмі. Бо ми вночі спимо, не рухаємося. Краще більше вживати їжі зранку і в обід — удень витрачаємо фізичну і психоемоційну енергію. Але коли людина не набирає ваги, почувається комфортно і має кращий апетит увечері, то нічого страшного в ситній вечері немає.
Наскільки безпечні продукти в наших магазинах і на ринках?
— За цим мають слідкувати санітарно-епідеміологічні служби. Усі великі магазини приймають продукти із санітарним висновком чи сертифікатом якості. Щодо продукції на стихійних ринках, яка не має відповідних документів, ніхто не може гарантувати якість.
Чи справді очищує організм церковний піст?
— Із медичної точки зору піст не належить до раціонального харчування. Навіть церква не заперечує, що організму, який розвивається, потрібні білки тваринного походження. Тому дітям, вагітним жінкам, а також похилим людям не варто постувати. Є й такі, що психологічно не можуть відмовитися від м"яса, перейти лише на рослинну їжу.
Для здорової людини піст не має негативних наслідків. У монастирській кулінарії досить багато різних смачних страв із продуктів рослинного походження. Тож якщо харчування в піст різноманітне, то люди почуватимуться чудово. Коли ж вірити в це, як в очищення душі, то ще краще. Бо піст — набагато ширше поняття, ніж просто утримання від вживання скоромної їжі.
Чи можна після посту наїдатися від душі?
— Слід бути обережним — особливо тому, хто поститься вперше. Наполовину менше їсти продуктів тваринного походження. Не допадати до того, що є на столі, а стримувати себе. Краще два-три дні трохи недоїдати. І обов"язково обмежити вживання алкоголю. Бо він разом із жирними м"ясними продуктами негативно впливає на функції органів травлення. Страждає печінка, жовчовивідна система. Можуть бути ускладнення.
Під час застілля люди вживають різні приправи — майонез, гірчиця, кетчуп, п"ють газовані напої. Як це позначається на організмі?
— Приправи не є продуктами здорової їжі. Узагалі гострі страви можуть спровокувати хронічні захворювання. Майонези містять багато холестерину. Тому краще їх не вживати людям похилого віку, хворим на цукровий діабет, атеросклероз. Салати найкраще заправляти оливковою олією або дієтичною сметаною з десятивідсотковою жирністю. Але коли в людини немає апетиту, то соуси і спеції в невеликій кількості вживати можна.
Найкращий напій і для дітей, і для дорослих — узвар із сухофруктів. Він набагато корисніший, ніж магазинні солодкі газовані напої, які можуть спровокувати шлункові розлади і загострення хронічних хвороб.
4 
35413
Коментарі