"Замовте собі файну каву за мій рахунок", — каже по телефону 37-річний телеведучий Петро Мага. Він запізнюється на зустріч у ресторані "Авалон" неподалік Володимирського собору в Києві.

За півгодини входить у чорних джинсах і смугастому джемпері:

— Давайте штось скоро писати, бо я такой туй маву другу зустріч. Кіть ви із Закарпаття, то будеме говорити по-нашому.

Замовляє в офіціанта еспресо.

Питаю, з чого почалася його кар"єра.

— Мав років п"ять. Був концерт з нагоди річниці об"єднання України з Росією чи Закарпаття з Україною — не пригадаю уже. Я тоді вперше виліз на сцену, заспівав словацький гімн, пісню "Чорні очка, як терен". Усі сміялися з мене, бо картавив. Далі був театр "Ровесник", з яким зайняли друге місце на Всесоюзному огляді агітбригад у Львові. Там мені вперше уповіли, що треба поступати в театральний інститут. Мої батьки — залізничники, а я хотів бути слідчим. Брат грав на гітарі, а я на скрипці. Скрипку люто ненавидів. Коли в сусідів горіла копиця сіна, я ногою підсовував футляр у вогонь, аби вона загорілася! Після середньої школи півроку робив усяку грязну роботу в стройбригаді: копав могили, клав комини, склив вікна на фермах. Далі в залізничному депо циліндрові кришки локомотива розбирав. Коли поїхав поступати в Київ, руки мав чорні-чорні, ніяка солярка їх не вимивала. В інституті Карпенка-Карого довго ховав їх за плечі.

Петро Мага грав у театрах на Лівому березі та на Подолі. Одружився з однокурсницею Тетяною Романською з Білої Церкви. Шість років був актором Чернівецького музично-драматичного театру.

Ранком знімав з батарей носки і труси

— У нас народилася Марія, у Києві з житлом було туго, а в Чернівцях дали квартиру. Там раніше якийсь дід жив. Поки влада вирішувала питання з документами, бомжі порозбивали вікна, все розікрали. Ми застеляли вікна простинею, на стінах був іній. Дочка спала в зимовому комбінезоні. Брався за всяку роботу: продавав червону рибу на базарі, писав сценарії, складав пісні. За перший сценарій для команди КВН медучилища з райцентру Новоселиця отримав тушку індика. Вдома порубали його на много частинок, склали в кульочках до холодильника і довгий час готували з нього їжу.

Тоді ж познайомилися зі співаком Павлом Зібровим?

— Павло приїхав із концертом у Чернівці. Нас звів його конферансьє Валерій Астахов. Показав Павлові кілька своїх віршів. На свою голову Павло дав номер домашнього телефону. Я дзвонив йому щодня, питався про пісні. Ми покумалися два роки тому, Павло хрестив мою дочку Надю. Коли в нього були фінансові труднощі, я привів до Павла спонсора — директора заводу шампанських вин. Ми зробили кліп на пісню "Новорічна ніч", де ллється много шампанського. Ним зустріли 2000 рік. Бюджет кліпу був сумашедшим — 8 тисяч доларів. За текст, сценарій і постановку мені заплатили тисячу. Я ночував у офісі Зіброва сім місяців. Ранком знімав з батарей носки і труси, подушку і покривало ховав до шафи. Заробив деяку суму, дещо позичив і купив на Лісовому масиві двокімнатну квартиру — саму вбиту, яка лише була в Києві. Тепер там живе старша дочка Марія. Вона ходить у приватну гімназію неподалік. Аби її постійно не катати, залишаємо там ночувати. Їй влітку буде 17, доросла вже.

Рік тому родина переїхала до смерекової хати в селі Ходосіївка під Києвом. Помешкання звели по сусідству з оселями Павла Зіброва і дочки президента Віталіни Ющенко.

Петро шість років вів передачу "Телефортуна".

 — Земляк Чабо Бокоша із Дерцена Мукачівського району попросив написати сценарій для ігрової програми. Проби ведучих були в ресторані. Вони ізображали таку солідність, що до вечора їх усіх порозганяли. Я взявся вести програму. Два дні чекали, хто першим прийде з трьома телевізорами на білеті. Уже торт поміняли на свіжий, квіти зав"яли. Аби розрядити напругу, я купив білетик. Стираю, а там зображення трьох телевізорів! Забрав додому квіти, тортик, шампанське. Білет зареєстрував на тещу. Надія Данилівна нічого не виграла.

Самі грали?

— Ні. Мама Марія Петрівна разів п"ять стирала телевізори. Я провіряв списки учасників, аби вона, не дай Бог, випадково туди не потрапила. Бо люди і так говорили, що на передачу родичів і знайомих запрошують.

1971, 12 липня — Петро Мага народився у с. Соломоново Ужгородського р-ну Закарпаття у сім"ї залізничників

1989 — вступив до Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого

1994 — отримав однокімнатну квартиру в Чернівцях

1998 — познайомився з Павлом Зібровим

1999 — за кліп "Новорічна ніч" отримав тисячу доларів

2000 — перевозить сім"ю до Києва у 2-кімнатну квартиру на Лісовому масиві

2008, весна — оселився у селі Ходосіївка Києво-Святошинського р-ну

×