Директор і художній керівник столичного Театру оперети 38-річний Богдан Струтинський сидить за великим дерев"яним столом. На ньому кілька ікон і лібрето до вистав. Просить секретарку принести каву з молоком і цукерки.
— Недавно нам виповнилося сто років. Наш театр перший стаціонарний в Україні. Театр — це танк, кулемет, а держава його не використовує, — Струтинський знімає окуляри, уважно оглядає кабінет. — Тут творили Садовський, Саксаганський, Кропивницький, Заньковецька. Духи цих людей не дозволили чиновникам перетворити це приміщення на казино. Я після роботи заходжу до порожнього залу й спілкуюся з ними.
Останніми роками театр гастролював у Німеччині, Франції, Англії, Австрії.
— Торік були в Сербії, Литві, у грудні повернулися з Румунії. Показували "Містера Ікс", "Фіалку Монмартру", "Таке єврейське щастя". Любов до театру мені привила мама. Вона народилася на Покрову, тепер це для мене найбільше свято. Мама працювала швачкою на фабриці Рози Люксембург у селі Старий Лисець Івано-Франківщини. Кожну вільну хвилину вишивала і зараз цього заняття не покинула. А від батька в мене хист менеджера, він працював у торгівлі.
Богдан Струтинський каже, професію вибрав навмання, але полюбив назавжди.
— Відкрив посібник для вступників і прочитав: Інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Вирішив, що обов"язково буду в ньому викладати. Переграв головних героїв у всіх інститутських виставах, закінчив аспірантуру. Грав Гамлета, Іполіта з "Не всё коту масленица", князя К. із "Дядюшкиного сна". Буває, акторам показую, як грати, хоч це неприпустимо в режисурі.
Жінкам, які прийшли на виставу "Моя чарівна леді", даруємо горщик із фіалкою
У малій залі актори виступають перед глядачами, які сидять за столиками. Так директор заохочує людей ходити в театр.
— У "Званій вечері з італійцями" кожному підносять бокал шампанського та цукерки. Жінкам, які прийшли на виставу "Моя чарівна леді", даруємо горщик із фіалкою. Квиток на такі спектаклі коштує 70 гривень, але постійні аншлаги. Після вистав люди кажуть: "Мы были на королевском приеме".
Струтинський працює над модерним балетом "Танго життя".
— Ще мрію поставити драматичну виставу "Контрабас" Патріка Зюскінда. Але боюся, це не сумісно з оперетою.
Режисер прийшов у театр 2004-го. Відтоді в репертуарі з"явилися дитячі вистави.
— Із моєї першої вистави "Карнавал казок України" всі насміхалися. Чомусь у нас думають, що казочка — це щось принизливе. Ми за зимові канікули зіграли 40 казок.
19 липня, 1970 — Богдан Струтинський народився в с. Старий Лисець Тисменицького району на Івано-Франківщині
1987 — вступив до Калуського училища культури
1990 — вступив до Рівненського інституту культури, за рік перевівся в театральний інститут
1994 — старший викладач на кафедрі режисури й майстерності актора
1995 — стажування в Польщі, за рік — у Москві
2002 — поставив на Майдані свято "День Незалежності"
2004 — художній керівник і директор Театру оперети
8 
35413
Коментарі
8