Із єпископом Черкаським і Чигиринським Української православної церкви Київського патріархату владикою Іоанном зустрічаємося в його резиденції поблизу Троїцької церкви в обласному центрі. На столі робочого кабінету стоять комп"ютер і факс. Іоанн одягнутий в синю рясу. Поверх неї — коричнева шкіряна жилетка.
— Нам удалося зберегти статус нашої церкви, й саме це я вважаю найголовнішим здобутком 2008 року, — каже владика. — Політики хотіли, аби ми приєдналися до Константинопольського патріархату й таким чином отримали визнання. Найбільше в цьому був зацікавлений сам Константинополь. Вселенський патріарх посилив би свої позиції у боротьбі за першість із Московським патріархатом. А ми знову стали б Київською митрополією, тобто понизили свій статус. Надання повної незалежності нам ніхто не гарантував. Тому і єпископи, і віряни вирішили не звертати з обраного шляху: Київський патріархат залишається незалежним.
Де ваші позиції в області найсильніші?
— На заході Черкащини: Уманському, Тальнівському, Звенигородському районах. Дещо гірше — на Лівобережжі. Однак і там є зрушення. Цього року ми відкрили першу парафію у Золотоніському районі.
Складається враження, що меценати будують церкви лише для Московського патріархату.
— Це помилкова думка. Позаторік українські меценати побудували церкву в селі Криві Коліна на Тальнівщині. 2008 року постав храм у Виграєві на Корсунщині. Зводять неймовірної краси церкву в Тальному.
Не розумію, як церква може бути поза конфесіями
Проти Київського патріархату продовжують агітувати отці Московської церкви. Мовляв, ви не канонічні, самосвятські, і українська мова для церкви не годиться. Ви дискутуєте?
— Ми не маємо наміру спростовувати брехню, бо вона сама собою відпаде. Був період, коли й Московська церква відділилася від Константинополя й була понад 140 років "неканонічною і самосвятською". Однак тепер про це ніхто не згадує. А нині й московські священики просять дозволу читати проповіді українською мовою.
Ви вітаєтеся з єпископом УПЦ Московського патріархату Софронієм?
— Коли бачимося на офіційних заходах.
Чим продиктоване рішення обласної влади про передачу приміщення Корсунь-Шевченківського агроліцею в Гарбузині під монастир Московського патріархату?
— Це рішення ухвалили після листа президента. Хто вплинув на главу держави, я не знаю. У Московського патріархату немає нагальної потреби відкривати новий монастир. У них є кілька діючих, які не заповнені ченцями. А Київський патріархат не має жодного на Черкащині.
Кажуть, у селі розпочалося протистояння.
— У Гарбузині є діючі громади як Київської, так і Московської церкви. Між ними назріває конфлікт. Тому долю приміщення має вирішувати громада села, а не держава чи навіть конфесії.
Яка нині ситуація із побудовою Тарасової церкви в Каневі. Казали, вона буде поза конфесіями.
— Спитайте про це в депутата-"бютівця" Павла Мовчана. Кошти збирав він, а не церква. 2001 року патріарх на місці майбутнього будівництва освятив хреста. Його потім перенесли.
Не розумію, як церква може бути поза конфесіями. У кого тоді буде ключ від храму, чи міський голова його носитиме із собою? Вважаю, доки за цю справу не візьмуться власне канівчани, церкви не збудують.
4 
35413
Коментарі