"Дружина Протасова привезла до мене на оглядини найкращу подругу"

 

48-річний Антон Шох — колишній гравець дніпропетровського "Дніпра". Він забив єдиний гол у фіналі Кубка СРСР 1988/1989 проти московського "Торпедо". Кореспондент "ГПУ" зустрівся з Шохом місяць тому на відкритті нового стадіону в Дніпропетровську.

У середині 1980-х років ви перейшли з алматинського "Кайрату" до "Дніпра". Чому?

— Ну, 1985-й був одним з моїх найкращих сезонів в Алма-Аті. Тоді на пару з Волгіним забили 20 м"ячів, хоча грали на позиції опорних. До "Дніпра" кликали обох, але Волгін відмовився і поїхав до "Спартака" Костянтина Бєскова. Я й сам не надто хотів до Дніпропетровська переїжджати. "Шахтар" запрошував, мінське "Динамо". Психологічно готовий був їхати до Білорусії, але тодішній тренер "Дніпра" Володимир Ємець таки умовив.

Чому вас так довго не заявляли за "Дніпро"?

— "Кайрат" не хотів мене відпускати. Вигадували різні нісенітниці. Говорили, що режим порушував. Листи до Москви писали, щоб мене дискваліфікували. Але Ємець із властивим йому гумором відповідав: "Ви Антона сім років не могли перевиховати, а ми це зробимо швиденько".

1986-го "Дніпро" крім вас запросив Юрія Гаврилова, який виступав за "Спартак". Чому він не грав у Дніпропетровську?

— Я дружив і дружу з Гавриловим. Ще тоді говорив: "Юрію, "Дніпро" не підходить до твого ігрового стилю". Так і вийшло.

Яка команда в чемпіонаті СРСР була для вас найнезручнішою?

— Московське "Торпедо". Самі не грали й іншим не давали. А персонально завжди важко було протидіяти московському динамівцю Сергієві Ніколіну. За жорсткість на полі його Автогеном назвали. Мені Нікулін ногу зламав.

1988 року ви були капітаном "Дніпра". Перед сезоном команду залишили Протасов та Литовченко, а вона стала чемпіоном. Завдяки чому?

— Допомогла виїзна поразка в четвертому турі від "Торпедо" — 0:1. Тоді ще Вадим Євтушенко пенальті не забив. Додому поверталися потягом, хоча зазвичай літали на матчі. Розмова в купе була серйозною. Не хотіли, щоб уболівальники казали, що "Дніпро" не може грати без Протасова та Литовченка.

У фіналі Кубка СРСР-1989 ви забили переможний м"яч.

— Так. Я не тренувався тоді п"ять днів: втратив маму.  Кучеревський (головний тренер "Дніпра". — "ГПУ") після календарного матчу в Єревані відпустив мене до Дніпропетровська, а команда вирушила на поєдинок у Тбілісі. Поїхав додому разом із Тищенком та Вишневським, які підтримали мене в тяжку хвилину. У день фіналу рвався на поле, але не думав, що вийду у стартовому складі. Хлопці пішли до Кучеревського й попросили мене поставити. Після гри подякував за довіру. А забив ударом здалеку — на інтуїції.

Після того сезону ви пішли з "Дніпра". Причина?

— Не міг конкурувати з молодшими Сидельниковим, Тищенком. Із Кучеревським розсталися по-людськи. Він навіть сказав: "Якщо хочеш, залишайся і їдь із командою на збори до Італії". Але для себе я вирішив змінити обстановку. Проте по-справжньому заграти більше ніде не вдалося — ані у Фінляндії, ані в Росії. Травми перешкодили.

Правда, що з дружиною ви познайомилися завдяки нинішньому тренеру "Кубані" Олегові Протасову?

— Було так: Наталя Лемешко, дружина Олега, привезла з Харкова найкращу подругу мені на оглядини. Сподобалася дівчина, через півроку ми одружилися. Був 1987-й. Сім"я, до речі, й нині в Харкові живе.

1960, 7 січня — Антон Шох народився у Джамбулі (Казахстан)

1979 — став гравцем алмаатинського "Кайрату"

1986 — перейшов до "Дніпра"

1988 — став чемпіоном СРСР

1989 — завоював Кубок СРСР

2005 — головний тренер молодіжної збірної Казахстану

Одружений

×