Чурикова і Збруєв не могли поділити робіт Корецького

Художник В’ячеслав Корецький не зізнається, хто з українських політиків має його картини (фото: Андрій ШМАТОВ)

— Пишу свої роботи за день, максимум два. Ніколи не відчуваю мук творчості, все роблю на одному диханні, — зізнається київський художник В’ячеслав Корецький, 47 років. — Деякі картини народжуються за півгодини. Мені невідомо таке відчуття, як наснага. Будь-яке мистецтво — це щоденна праця. Коли сідаю писати і нема бажання, змушую себе, так і з’являється наснага, — зізнається художник.

Виставка його робіт ”Антракт” відкрилася минулого тижня в галереї ”Неф” Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Названа за однойменним триптихом, що висить біля входу. На ньому три актори. Один у костюмі клоуна, інший — блазня, а третій — арлекіно.

”Біле сухе”, мішана техніка

Усі 17 картин виставки — без рам. Посеред залу струнний квартет ”Архі” виконує твори Моцарта та Гайдна.

— У голові виникає певний образ, а далі мене просто несе, — продовжує художник. — Змішую різні фарби. Одна картина може бути написана олією, аквареллю і ще кількома різновидами фарб. Також використовую певну суміш, яку я вигадав сам. Тримаю її в секреті.

Найбільше людей зібралося біля картини ”Чоловіче і жіноче”. На столі лежать скрипка та смичок. Поряд стоїть стілець. Біля картини — пюпітр, де написане роз’яснення до полотна.

Клоун із серії ”Антракт”

— Це найвдаліша моя робота, — пояснює Корецький. — Я спеціально написав роз’яснення, бо часто питають, що я хотів сказати тою чи іншою картиною. ”Скрипка — она лежит, — читає з аркуша російською. — Он — смычок — натянут и строен. При их слиянии — рождение музыки. Стол — он вполне полезный предмет, и скатерть — она лежит на нем, его украшая. Стул — он. На нем удобно сидеть, и спинка его — она, на нее можно облокотиться и отдохнуть”.

Картина ”Чоловіче і жіноче” коштує 130 тис. грн.

”Троянда”

— Коли до Києва приїздив московський театр ”Ленком”, актори Інна Чурикова й Олександр Збруєв не могли поділити моїх робіт, — хвалиться В’ячеслав. — Вибрали для себе п’ять одних і тих самих. Потім я кожному пообіцяв, що намалюю ті, що їм не дісталися, — усміхається.

Це десята виставка В’ячеслава Корецького. 1999 року він виставлявся у Великій Британії, а 2004-го та торік — у Швейцарії. Каже, що його картини є у приватних колекціях українських політиків. Кого саме, не зізнається.