Якщо Ви вирушаєте в екстремальну подорож, можна почати випробовувати долю просто в літаку. Охочим до пригод має сподобатись у бутанському аеропорту Паро. Уявіть: хмарний день, пілоти готуються до посадки, аж раптом диспетчери попереджають, що літак заходить на посадку надто швидко. Тож екіпажу нічого не лишається, як кружляти у вузьких проміжках між скелями, перш ніж знову зайти на смугу. До слова, лише вісім пілотів на планеті мають достатню кваліфікацію (і дозвіл), щоб здійснювати посадки на цю смугу, оточену зусібіч чотирикілометровими гімалайськими піками.

Аналогічні ситуації трапляються в аеропорту Тонконтін у Тегусігальпі (Гондурас). Тут одна з найкоротших у світі злітно-посадкових смуг, тож останні кілька хвилин перед приземленням вимагають від пілотів надзвичайного напруження сил.

Тим часом як Паро і Тонконтін змушують екіпаж і пасажирів хвилюватися про своє життя, деякі посадкові смуги кидають виклик майстерності пілотів. Ці аеропорти вимагають додаткових тренувань та навичок, ознайомлення з маршрутом, готовності до несприятливої погоди, коротких смуг, близькості висотних споруд тощо.

Так, міжнародний аеропорт Рейгана (Вашингтон, США) належить до найнебезпечніших через наближеність до міської забудови й урядових споруд, режим польотів над якими, як відомо, суворо регламентований. Всім відомий аеропорт Кеннеді (Нью-Йорк, США) теж має смугу під промовистою назвою 13L, яка обривається у неспокійні води бухти.

Аеропорт лежить на висоті 2 225 м над рівнем моря у долині, оточеній гімалайськими піками заввишки понад 4800 м. Він вимагає від пілотів спеціальних навичок: літати вузькими щілинами між гір, то набираючи висоту, то знижуючись над лісистими схилами.

Довжина смуги 2180 м якраз підходить для маленьких чи середніх літаків, але другий за завантаженістю аеропорт Східно-Карибського басейну часто приймає важкі, великі й неповороткі реактивні лайнери Boeing 747 чи Airbus A340. Вони літають надзвичайно низько над пляжем, дивом потрапляючи у периметр аеропорту.

Літати навколо Вашингтона дуже небезпечно. Насамперед треба акуратно обминати Міністерство оборони США і штаб-квартиру ЦРУ; над Білим домом теж пролітати не варто. Підніматись потрібно швидко, приземлятись, круто повертаючи, при цьому стежити за тим, чи не летить назустріч інший літак.

Затиснута морем з одного боку і бухтою з іншого, коротка посадкова смуга (всього 1830 м) змушує пілотів проявити максимальну точність і увагу. Щойно шасі торкнуться землі, екіпаж одразу вмикає всі гальмівні системи – два кілометри для посадки літака, якщо навкруги вода – це все-таки мало.

Проблема в тому, що надзвичайно коротка 400-метрова посадкова смуга закінчується урвищем. Літати тут вкрай важко, це вимагає пристосування і довгих тренувань.

Аеропорт розташований на крихітному острові, і на його піщане узбережжя відбувається приземлення. Ширина ж цієї смуги сильно залежить від припливів та відпливів.

Маючи справу з гористою місцевістю, пілоти змушені долати 45-градусні повороти, відхилятись праворуч-ліворуч і приземлятись у чашоподібній долині на смузі завдовжки 1860 м. Аеропорт може прийняти Boeing 757, але не більше.

Цей аеропорт став особливо небезпечним, відколи пілоти змушені стежити за тим, аби не зіткнутися з літаками сусідніх до Нью-Йорка аеропортів – La Guardia та Newark. Екіпаж мусить знижуватись до 450 м, при цьому поле огляду зменшується до 10 км, і кружляти на такій висоті, поки літаку не дозволять зайти на посадку на смугу 13L. Смуга обривається у води бухти.

Розташований біля гір та Атлантичного океану, цей аеропорт вимагає особливих маневрів, для вироблення яких кожен пілот спеціально тренується. Спочатку літак треба спрямувати на гори, а останньої миті різко повернути і зайти на посадкову смугу завдовжки 2740 м.

Щоб зробити посадку на північно-східній частині півострова, треба вміти лягати на вітер, враховувати морський бриз і повною мірою володіти майстерністю пілота, адже довжина смуги становить усього 400 м.

Travel + Leisure – туристичне видання, присвячене подорожам та відпочинку. Щомісячник засновано 1971 року, головна редакція у Нью-Йорку, загальна кількість читачів – 4,8 млн. Видається American Express Publishing, якому також належить Food & Wine, Travel + Leisure Golf, Travel + Leisure Family та Departures, повідомляє Rate1.

×