Ікона Божої Матері Муромської оновилася та замироточила в хаті священика села Чорнолізці Тисменицького району Івано-Франківщини Михайла Дзвіронюка, 55 років. Уночі перед оновленням сусіди бачили над будинком сяйво.
— До Чорнолізців приїжджаю кілька разів на рік, сама родом із Сімферополя, тут маю сина, невістку й онуків. 18 років тому похоронила чоловіка, — розповідає 73-річна Таїсія Фіцик. — 23 лютого мої були на весіллі, а я залишилася з правнучками та невісткою. Десь біля півночі ми вийшли з літньої кухні, дивлюся, а над хатою священика великий круг висить. Кажу до невістки, напевно, тарілка, але якась замала. У діаметрі сантиметрів 30 мала. Від хати не більш ніж в 10 метрах висіла. Ми подивилися на то диво, померзли та пішли спати. Через день дізналися про чудо.
Ікону Божої Матері Муромської отцю Михайлу Дзвіронюку віддали хлопчаки 20 років тому. Тоді священик служив у російському місті Муромі Володимирської області. Образ діти знайшли на смітнику.
— Із того часу ікона завжди зі мною. Коли 1989 року ми з дружиною повернулися на Україну в Чорнолізці, я повісив її у спальні в кутку. Відтоді ні разу не знімав, — каже Михайло Дзвіронюк.
24 лютого Дзвіронюка вдома не було. Дружина Марія, як завжди, ввечері вклякла перед іконою молитися, як раптом побачила, що образ почав світлішати.
— Відколи святиня в нас висить, завжди була дуже темною. Не видно букв, які під іконою, темними були лики святих. Я клянчу та бачу як світлішає правий бік. Наче риска за рискою хтось веде й малює. Я встала, підійшла ближче, а диво продовжує відбуватися. Чоловік був у лікарні. Я подзвонила нашому регенту в Угорники, розказала про чудо, — розповідає Марія Дзвіронюк, 50 років.
Регент парафії в селі Угорники Ярослав Лесів приїхав наступного дня. Привіз із Одаївської лікарні отця Михайла. Підійшли до образа.
— На наших очах продовжували оновлюватися ризи Богородиці, німб, Ісусова одежа, яка була темною, білішала, — додає отець Михайло.
Того ж дня о сьомій годині вечора в домі священика відбулося богослужіння. Люди приходили зранку й до вечора. Про оновлення ікони господарі не розповідали, але чутки поширилися селом.
— Люди казали, що кожного разу ікона якась інша. До служби була наче сумна та невиразна, а опісля світлішала, — веде далі пані Марія.
Після чергової відправи ікона Муромської Богородиці замироточила.
— Люди почали співати пісні й тут із правого передпліччя Марії та лівого зап"ястка потекло миро. Односельчани почали кричати, рватися до образа, кожен хотів частину чуда взяти собі. Думав, що від ікони нічого не залишиться, — говорить отець. — Образ досі мироточить.
Священне миро отець Михайло збирає в пляшечку, а потім помазує ним прихожан. Каже, що однією каплею можна й море освятити. Переносити ікону до церкви не хоче.
— Ікона сподобала собі це місце. Кілька тижнів перед чудом мій син, який зараз живе в Києві, попросив, аби подарував йому цей образ на новосілля. Можливо, таким чином вища сила хотіла показати, що не варто переносити ікону, — додає Дзвіронюк.
Ікона Муромська була перенесена з Києва до Мурома в Росію ще у XII ст. князем Костянтином Муромським. Михайло Дзвіронюк впевнений, що в нього збереглася скоріш за все копія, якій понад сотню років.
8 
35413
Коментарі