Сім"я мера Львова Андрія Садового має двоярусну трикімнатну квартиру в новобудові на вул. Рудницького, в елітному районі міста. У дворі будинку зупиняється чорна "тойота". Катерина Садова, 33 роки, виходить у чорному пальті до колін, несе два дитячі наплечники. За їх ручки тримаються 5-річний Іван і Тадей, 3 роки.

— Водила дітей на танці, — каже жінка. — У садок віддавати не хочу, бо ми звикли разом. Вранці ходили у творчу майстерню "Віра і світло" для неповносправних людей. Вони обділені здоров"ям, та вміють сильно любити. Серед них мені й дітям затишно.

Найменший син Садових Михайлик, якому рік і сім місяців, чекає на маму вдома. Із ним 31-річна няня Марійка та матір Катерини Марія Михайлівна, 59 років.

— Мамо, ви сьогодні вдягли Івана в заштопані колготи, — говорить із порога Катерина. — Він у них танцював.

— Так то ж круто, — сміється Марія Михайлівна і цілує онуків.

— Мама живе у нас тиждень, а на вихідних їде до тата, — веде далі Катерина. — Без неї я би не впоралася. Вона їсти готує, дітей глядить. Тато Андрія теж помагає — водить хлопців на прогулянки. Ми на його честь назвали Івана. Він народився в той самий день, що й дідо.

У дитячому кутку під сходами багато іграшок, гойдалка. Стіни обмальовані фломастерами.

— Дітей за малюнки не сварять, так вони можуть вільно розвиватися. Коли підростуть, батьки ремонт зроблять, — розповідає няня.

На другому поверсі в Садових дві спальні.

— В одній на великому ліжку спимо ми з Андрієм, між нами — Михайлик, а збоку Тадейко. У другій ночує мама з Іваном. До народження першого сина винаймали квартиру. Там туалет не закривався і голова стирчала в коридор, — сміється господиня.

— Іване, — підвищує голос, — не бий Тадейка!

— А він перший, — кричить Іван.

— Це не робить тобі честі, то ж маленький хлопчик, — іде розбороняти хлопців.

Чоловік допомагає по господарству?

— У будні він пізно з роботи приходить, — жінка сідає на килим біля хлопців. — Зате на вихідних варить вівсяну кашу на молоці.

Катерина Кіт познайомилася з Андрієм Садовим студенткою. На День Львова в Бернардинському дворику їх звів спільний товариш Андрій.

Мамо, ви сьогодні вдягли Івана в заштопані колготи

— Садовий зняв із пальця золотий перстень і каже: "Це тобі", — згадує Катерина. — Я образилася: як це так, незнайомий чоловік золото дарує. Він наполягав: "Як не візьмеш, викину через вікно". Мусила одягти. Запросив мене на танець. Грала швидка музика, і ми крутилися в парі. Потім Андрій пішов на вулицю і не повернувся. Його знудило, — сміється.

Кілька тижнів він не дзвонив. А Катерині бракувало сміливості зробити перший крок.

— В академії мистецтв ми готували живописний проект. Я мусила знайти спонсорів. Товариш, що познайомив нас, порадив попросити грошей в Андрія. Так я знайшла спонсора і собі чоловіка.

Зустрічалися шість років.

— Я телефонувала і випрошувала зустрічі. Мені було байдуже, любить він мене чи ні. Знала, що мушу бачити цю людину. Потім поїхала до Києва. Знайшла роботу в Центрі Сороса. У батьків було сутужно з грішми, мусила сама давати собі раду.

Андрій почав дзвонити до Катерини й наполягати на зустрічах.

— Проводжав мене в Львівському аеропорту, — згадує жінка. — Бачу, мнеться, переступає з ноги на ногу. А тоді говорить: "Катерино, може, нам якось узаконити наші стосунки?" Усередині в мене все перевернулося. "Ну, думаю, нарешті попався. Зараз мамі подзвоню". А йому кажу: "Що ж, я подумаю".

Весілля відгуляли в Італійському дворику в центрі Львова.

Перстень Андрія зберегли?

— У Києві виманили дві циганки. Підійшли на вулиці, коли мені було самотньо. Я зраділа, що є з ким порозмовляти. Розкрутили мене на перстень і все, що було в сумочці.

Катерина Орестівна переконана, що той перстень має магічне значення.

— Коли Андрій віддав його мені, купив собі інший — теж на мізинець. За кілька днів загубив його. Наступного теж десь не стало. Більше каблучок на мізинець не купуємо, бо не тримаються.

А що даруєте чоловікові?

— На день народження з мамою навчили Івана гімну "Ще не вмерла Україна". Іван співав, а гості слухали його стоячи.

1974, 30 вересня — Катерина Кіт народилася у м. Калуш на Прикарпатті в родині начальника колії Калуської залізниці та креслярки конструкторського бюро
1995 — Андрій Садовий подарував Катерині золотий перстень
1997 — закінчила Львівську академію мистецтв
1998–2001 — працювала у Центрі сучасного мистецтва Сороса; директор поліграфічної фірми "Макрос"
2001 — одружилася з Андрієм Садовим, тоді головою правління ВАТ "Південьзахіделектромережбуд"
2002 — з"явився на світ син Іван; за два роки — Тадей; ще за два —  Михайло
2006 — Андрія Садового обрали мером Львова

×