За добу на Рівненщині затримали 20 старателів, які нелегально добували бурштин. Операція Внутрішніх військ МВС та загонів УБОЗу проходила одночасно в трьох районах області — Володимирецькому, Дубровицькому та Сарненському.

Найбільша спецгрупа з 30 міліціонерів поїхала в селище Клесів Сарненського району, де живуть близько 6,5 тис. осіб. Місцеві ліси називають українським бурштиновим Клондайком — за ніч нелегальний старатель тут накопує цілий статок.

— Уночі 13 жовтня внутрішні війська вели наші провідники, які добре знають місцевість, — розповідає начальник управління боротьби з організованою злочинністю у Рівненській області Василь Коваль, 48 років. — Ішли довго, "ланцюжком", по пояс у холодній воді. О п"ятій ранку в Клесові зайняли позицію на ділянці "Азалія". Під ранок оточили шістьох старателів. Чотирьох затримали відразу, двоє кинулися тікати, але їх упіймали.

Мисливців за бурштином затримують мало не щотижня. З початку року прокуратура області проти нелегальних копачів порушила 36 кримінальних справ. Двадцять уже передали до суду. Двом особам присудили по 510 грн штрафу, решта розкаялися — і їх відпустили додому. Як правило, ловлять одних і тих же.

Років десять тому старателі добували янтар, копаючи великі ями по 7–8 м завглибшки. Тепер бурштин вимивають мотопомпами. Триколісний мотоцикл — незмінний транспорт копачів. На ньому замість коляски-люльки старателі встановлюють мотопомпу, складену з двигуна від "фольксваґена" й пожежних рукавів. Коштує все це знаряддя $1,5–2 тис.

— У підпільній бригаді працює не менше чотирьох–шести чоловік, — каже селищний голова Клесова Василь Шіпко, 49 років, тримаючи в руках жовтий камінець бурштину. — Двоє переносять мотопомпу від ями до ями. Інші виловлюють бурштин підсаками, промивають його, а також стоять на варті з раціями та біноклями.

Усе зароблене вночі — вдень спускають у барах

Старателі ретельно обирають місця. Як правило, приїжджають на вже розвідані геологами ділянки. Не гребують і діючими родовищами. Найулюбленіші ділянки — "Азалія", "Крючкова березина" й "Мохи". На ділянці "Пугач" видобуває промисловий бурштин державне підприємство "Бурштинові копалини". У вагончиках біля копальні постійно вартують міліціонери — охороняють бурштиновий кар"єр і спецтехніку.

Нелегальні добувачі опускають пожежні рукави помпи у канал із водою або ставок. Воду під сильним тиском подають у яму під землю — нагору струмінь викидає пісок і шматки бурштину. На поверхні його й виловлюють.

Камінь збувають місцевим чи іноземним перекупникам, переважно полякам і прибалтам.

— Трапляється і рідкісний чорний янтар, — каже Василь Шіпко, який колись працював на місцевому бурштиновому підприємстві. — Навіть школяр може піти до лісу і назбирати тієї смоли. Заробить 40 доларів у день. Бригада професійних старателів, звісно, більше — тисячу–три доларів за ніч, якщо пощастить (на кожного добувача по $200–600 за зміну. — "ГПУ"). Два роки тому якісь хлопці намили за ніч на 28 тисяч "зелених".

По селищу ходять чутки, що цього року якась бригада старателів за ніч намила бурштину на $120 тисяч.

Стоїмо на околиці селища. Усе поле в купах глини та вирвах, затоплених водою. Ще кілька тижнів тому тут був город.

Мотопомпи завдають багато шкоди селянам. Вода вимиває родючий шар ґрунту, і земля стає безплідною. У лісі на розкопаній ділянці дерева гниють, доки їх не зріжуть. Якщо бригада миє бурштин біля городів, обійстя клесівців затоплює водою по коліна.

— Бачите мішки з піском біля бетонної труби? Це старателі загатили меліоративний канал, щоби звідси качати воду, — зауважує начальник районного відділення МНС Володимир Шевчук, 50 років. — Вони заплатять якійсь бабці 500 доларів за город, а потім їй хату підтопить, бо воді ніде подітися.

— У мене в хаті стіни та опори гниють, фундамент просів. Іще трохи — та й по хаті, — плаче 64-річна Марія Кравчук.

Жінка мешкає в дерев"яному будинку на вулиці Маші Демидової. Ця частина Клесова найбільше страждає від повеней.

— Молодь шукає легких заробітків, не думає про майбутнє, — зітхає Василь Шіпко. — Усе зароблене вночі вдень спускають у барах. Учитися не хочуть. Промисел небезпечний і для самих старателів. Після кількагодинного перебування в холодній воді у багатьох віднімає ноги, розбиває параліч. Двадцятирічні хлопці часто скаржаться на гострий ревматизм.

Бурштин із комахами оцінюють поштучно

Бурштин — це закам"яніла смола давніх хвойних дерев. Дорогоцінний мінерал має 250 різновидів. Його колір залежить від домішок, які сплавилися зі смолою приблизно 40 млн років тому.
Добувають бурштин у Сарненському, Володимирецькому та Дубровицькому районах Рівненської області. Бригада старателів може намити за день від 100 г до 2,5 кг бурштину. Але трапляється, що й до 10 кг. Для порівняння: державне підприємство "Бурштинові копалини" за день видобуває 12–20 кг бурштину.
Найдешевше коштують бурштинові уламки, з яких викладають картини, — $5–10/кг. Більші камінчики, по 100–200 г, продають по $150–200/кг. Бурштин першого сорту вагою 250–500 г коштує в середньому $300–400/кг.
Камені більшого розміру або з включеннями (комахами й т.ін.) оцінюють поштучно. Ціна залежить від попиту. Навесні за кілограм бурштину в Клесові пропонували до $600.

×