Знайомого столяра, а нині ще й пенсіонера-грибника, 65-річного Петра Нечипорука з райцентру Маневичі на Волині я зустрів на луцькому авторинку. Той щонеділі приїздить, щоби придивитися собі старого "жигуля". Гроші на авто хоче заробити на грибах, які цьогоріч вродили дуже рясно.
— Хочеш побачити море грибів-мутантів? Бери щось погризти і підемо на цілий день у ліс, — поспіхом буркоче під ніс пенсіонер.
Уже за два дні під обід крокуємо узліссям неподалік Маневичів. Дід Петро — у "позиченому" на пилорамі комбінезоні. Поверх нього штормовка, та ще грузинський кашкет і стоптані черевики. У руках — по 10-літровому емальованому відрі. Кишені відтягують бутерброди, піонерський компас і розкладний ніж.
У лісі чути перегук інших грибників. Де-не-де під ялинами сховані їхні облізлі велосипеди "Україна". Підходимо до бабці, яка навпочіпки під сосною вичищає ножем червиві боровики. Шапка найменшого гриба — розміром з тарілку. Ніжка — 20 см.
— Білих штук сорок і кошик польських, синяків по-нашому. Як коні вимахали! Онде вчора Неля Коробко з Городка 120 боровиків зрізала. Бреше, що найбільший на півкіло потягнув, — розказує, прицмокуючи, 68-річна Оксана Братюк.
Рекордом цьогорічного врожаю є білий гриб, знайдений лучанином Миколою Пилипчуком біля селища Цумань Ківерцівського району: 38 см завдовжки, вагою 470 грамів. Місцеві газети писали, що з нього приготували 5-літровий баняк грибної підливи. А загалом боровики-гіганти в середньому тягнуть на 300 грамів. Найрясніше вони вродили в Камінь-Каширському, Рожищенському, Маневицькому, Ратнівському, Ковельському, Ківерцівському районах. Тамтешні грибники продають гігантів по 20 грн за кіло.
Ріст грибів спричинений минулорічним неврожаєм
— Гриби можна здати заготівельникам з місцевої фірми "Еко-тек". Ті платять чотири гривні за кіло. А можна йти до автотраси і продати їх якомусь шоферу, — Петро попутно розгрібає черевиком сухий мох і торішню хвою.
Нарешті натрапили на грибну "жилу". Під товстою сосною визирає сім великих боровиків. Ніжки — червиві, поїджені мурахами, шапки посічені кігтями, мабуть білок, і дзьобами птахів.
— Що більший гриб, то швидше попадає комусь на зуб, — каже дід Петро, простягаючи мені бутерброд із сальтисоном.
Згодом я розмовляв з асистентом кафедри ботаніки та мікробіології біологічного факультету Волинського держуніверситету 34-річним Андрієм Толочком. Він припускає, що ріст грибів спричинений минулорічним неврожаєм. Грибниці півтора року відпочивали, набиралися соків і тепер "вистрілюють" гігантами. Додалися й кількаденні зливи після тривалої посухи, які прискорюють ріст. Науковець переконує, що жодної мутації боровиків немає. Гриби цілком здорові і придатні до їжі.
Надвечір з повними відрами синяків, моховиків і маслюків виходимо на автотрасу Маневичі — Луцьк. На узбіччі вже стоять грибники. Пропонують водіям на продаж відерце боровиків по 20 грн, синяків — по 10, маслюків — по 4 грн.
— Немає торгу. Треба їхати в Луцьк на базар. Або сушити гриби і везти в Одесу, — навприсядки викладає поверх повного відерця 30-сантиметровий білий гриб мешканець села Новостав 14-річний Іван Крищук.
Виявляється, селяни возять до Одеси цілі "намиста" з нанизаними на капронову нитку сушеними боровиками. Продають їх на Привозі й оптовому ринку "Сьомий кілометр". Просять за 200-грамову в"язку 70 гривень.
— Можна заробити по тисячі рублів на кожного, — хлопець спинається на ноги і біжить із відерцем до зупиненого легковика пропонувати гриби.
4 
35413
Коментарі