Зустріч лідер націоналістичної партії "Свобода" Олег Тягнибок призначив у барі "Мюнхен" дорогого столичного готелю "Дніпро". Спочатку не хотів фотографуватися: мовляв, страшенно болить голова, кепський вигляд. Поруч із ним стояла склянка зі свіжовіджатим морквяним соком. На столику синій блокнот із символікою блоку Костенка-Плюща.
Юрій Костенко перед виборами пропонував блокуватися?
— Ні. Він сказав: "Тебе ми можемо взяти, але з твоєю партією нічого підписувати не будемо!". То що, блокування означає видьоргування голови партії зі списку? Чи міг я зрадити партію, у якій 10 тисяч людей, заради одного місця у списку?!
А якби це був список "Нашої України" чи блоку Юлії Тимошенко?
— Мені пропонували. І це було прохідне місце.
А чому ж не погодилися?
— Я ж голова партії! — каже емоційно. — Якби був рядовий член або позапартійний, може, і пішов би. За мене два роки тому проголосували — довірили стати головою. Хоча в мене були можливості домовитися про особисту кар"єру.
За вісім років депутатства ви запам"яталися лише виступом на горі Яворина...
— Добре, що хоч цим, — сміється. — Багатьох депутатів взагалі не пам"ятають.
Тоді, у липні 2004-го, на Яворині Тягнибок говорив про вояків УПА: "Вони не боялись, як і ми зараз не повинні боятися. Вони взяли автомат на шию і пішли в ті ліси. Вони готувалися і боролися з москалями, боролися з німцями, боролися з жидвою й іншою нечистю, яка хотіла забрати у нас нашу Українську Державу!". Після цього Тягнибока звинувачували у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. Виключили з фракції "Наша Україна". Порушили кримінальну справу.
Чи правда, що той виступ було сплановано, аби відмежувати Ющенка від націоналістів?
— Добре, — зітхає Тягнибок. — Розкажу, як було насправді. Те, що я говорив тоді, говорив і раніше. Я не виключаю того, що могла бути певна спланована піар-акція. Але мене не ставили до відома, що таке буде. На гору Яворина я приїхав майже випадково. За кілька годин до початку заходу не знав, що туди поїду. Ця акція проводиться традиційно впродовж останніх 5–6 років. На Яворині вшановується пам"ять полеглих слухачів підстаршинської школи "Олені" й їхнього провідника Роберта Мельника...
Тягнибок розповідає, як оточений солдатами НКВД Мельник застрелив спочатку двох своїх тримісячних доньок, потім дружину, потім себе.
Мене оббрехали, я виграв суд, і що далі?
— Уся атмосфера, що панувала на горі Яворина, відповідала тим емоціям, які були не тільки в мене, але і в багатьох, — каже. — Після мого виступу з вітаннями підходили багато людей. Серед них і народні депутати з блоку "Наша Україна" — Євген Гірник, брат президента Петро Ющенко. Він перший потис руку, поцілував узасос і зробив комплімент, порівнявши мене з якимось визначним грецьким оратором. Увесь вечір я роздавав автографи, давав телефон, домовлявся про зустрічі.
Це було в суботу. А в неділю партія "Реформи і порядок" перейменувала себе в "Нашу Україну". Розгорівся сильний скандал. І я не виключаю того, що потрібен був інший піар-привід, аби переламати оцю новину. В понеділок на "Інтері" показали уривок з моєї промови — вдало змонтовані чотири кавалки. Воно повністю не відповідало тому, що було висловлено в автентичному виступі.
Як виключали з "Нашої України"?
— Мене запросив до себе Зінченко. Розповів, що з ними зв"язувався Рабінович і сказав, що всі жиди України тепер не будуть голосувати за Ющенка. Через те, що я так виступив. Зінченко запропонував самому написати заяву про вихід із "Нашої України". Я сказав, що цього робити не буду. А Ющенка як підтримував, так і підтримуватиму. Мені тоді прес-секретар президента Ірина Геращенко написала вибачення, яке я би мав зробити. Я, звичайно, сказав, що не збираюся ні перед ким вибачатися. Бо не вважаю, що кого-небудь образив.
Із Ющенком тоді так і не зустрілися?
— Ми мали коротку зустріч в той день, коли говорив із Зінченком. Ющенко не висловлював позиції стосовно мого виключення з фракції. А навпаки, він десь... — Тягнибок робить довгу паузу, підшукуючи слова. — Не те, щоб підбадьорював... Ну, говорив, що "ми ще не такі випробування пройдемо". Він мене тоді теж просив, щоб я вибачився.
А якби усе-таки вибачилися, то що було б?
— Я би не вибачався, — твердо каже Тягнибок. — Бо тоді можна було б ставити хрест на моїй політичній кар"єрі. От і шукай правди. Мене оббрехали, я виграв суд, і що далі? — запитує стомлено.
Непроходження націоналістів до Верховної Ради — це крах ідеї націоналізму?
— Ми отримали понад сотню місць у обласних радах по Львівщині, Волині, Івано-Франківщині. Маємо підтримку у східних областях.
Чи можна називати підтримкою п"ять сотень голосів на Луганщині?
— Є приклад, коли вся родина голови нашого осередку на Донеччині за нас проголосувала, а на їхній дільниці підрахунок показав "нуль". Бюлетені за нас кидали до інших партій. Але після виборів маємо понад тисячу заяв від людей із центральних і східних регіонів щодо вступу до нашої партії. Нам вдалося перенести ідею націоналізму через Дніпро. Ми провели успішну виборчу кампанію. Розкрутили ім"я Тягнибока, втричі зросло членство партії...
Коли ж ідея націоналізму стане популярною?
— Воно само прийде, — схрещує руки на грудях. — Мусить назріти ситуація, коли втрата національної ідентичності стане не менш важливою, аніж інше.
Нам вдалося перенести ідею націоналізму через Дніпро
Скільки витратили на вибори?
— Близько 700 тисяч гривень, — останнє слово інтонаційно наголошує.
Дзвонить його мобільник. Висвітлюється прізвище "Гудима". Тягнибок довго говорить із ним, малююючи у блокноті шахове поле, потім жіноче обличчя з кісками. Після розмови набирає когось і скаржиться:
— Уявляєш, дзвонить Гудима і каже: "Хлопці твої по-пустому гальмують ситуацію". А я йому кажу: "А твої хлопці взяли та й підписали!". А він мені: "То був стратегічний хід".
У блокноті Тягнибока з"являється новий малюнок — ялинка. Він одразу домальовує їй підставку та п"ятикутну зірку на верхівку. Вибачається:
— Це все проблеми довкола виборів голови Львівської обласної ради.
7 листопада 1968 року — народився у Львові
1987 — служба в армії
1991 — голова Студентського братства у Львові
1993 — закінчив медичний інститут
1994 — депутат Львівської обласної ради
1998 — депутат Верховної Ради
2004 — очолив Всеукраїнське об"єднання "Свобода"
2006 — обраний депутатом Львівської облради
2 
35413
Коментарі