Львівські комунальники хотіли полагодити каналізаційну трубу. У підвалі будинку на Степана Бандери, 65, робітник копнув лопатою – і очам не повірив. У земляному сховку лежали іржаві набої. Так знайшли найбільший арсенал патронів початку минулого століття, що його відкопували в Західній Україні.

Коли ми прибули на місце події, біля будинку вже чатувала піротехнічна служба МНС – чекали на міліціонерів. Але ті не з"явилися, лиш пізніше зателефонували й дозволили роботи.

Двері у підвал відчинилися. Гострий запах колектора вдарив у ніс. Веселенький мешканець будинку застеріг:

— Хлопці, та не ходіть туди, там і чума може бути. Ціле життя каналізації не ремонтували.

Четверо рятувальників навіть не глянули на нього. Патрони збирали у крихітному, затхлому, обвішаному павутинням львівському підвалі, копирсалися голіруч у холоднючій багнюці. Спершу думали, що там 300 — 500 набоїв. Згодом виявили, що патрони зсипані не в ямку, а в півтораметровий рівчак під фундаментом.

Спливає година. "Еменесники" потроху зморюються. Час од часу їх змінюють колеги. Піротехнік Василь перекопав кілька квадратних метрів підвалу. Минає друга година.

Тим часом у дворі набої рахують. Аби не помилитися, молоденькі піротехніки складають боєприпаси сотнями, потім — тисячами. Зрештою їх кидають на купу. Пальці терпнуть від мацання холодного заліза, вкритого іржею.

— Шість тисяч сімсот сімдесят, — нарешті видихає начальник дрогобицької піротехнічної групи облуправління МНС 28-річний Ігор Чуваков і кидає на здоровенну купу останню жменю.

Набої виготовлені в Австрії або Німеччині в 1910–1915 роках. Калібр 7,62 мм був тоді найпоширенішим і універсальним для вогнепальних систем. Найімовірніше, застосовували їх для стрільби з трилінійних гвинтівок, карабінів, кулеметів "Максим" чи навіть пістолетів Маузера. Деякі з них гарненькі, мов щойно вилиті. Залишити їх у підвалі міг будь-хто.

— Якби патрони були датовані 1914 роком, то можна припустити, що це австрійці. Але там є і з 1915-го. Австрійців тоді у Львові вже не було, — розмірковує дослідник львівської історії 42-річний Петро Радковець. — Тому патрони могли сховати бійці Української Галицької Армії, які покидали місто наприкінці листопада 1918-го і думали повернутися. Це міг бути, скажімо, підрозділ армії ЗУНР, що охороняв залізничний вокзал. Лінія фронту саме проходила цими місцями. Будинок на Бандери, 65, був стратегічним.

Петро Радковець каже, що такі сховки вояків на випадок повернення – не дивина. Українці часто ховали зброю, наприклад, у псевдомогилах. Про те, що під хрестом лежить зброя, знали лише одиниці. УГА воювала мобільними групами – сотнями. Сім тисяч патронів вистачило б для сотні на тиждень інтенсивного оборонного бою.

Мешканці будинку на Бандери, 65 не пригадують, щоб хтось із їхніх колишніх сусідів розповідав про якусь оборону. 66-річна Анна із першого поверху живе тут із 1970-го і каже, що найстаршими завжди були "рускі":

— Наші давно повмирали, переїхали або погинули десь у Сибіру, — додає.

А от її сусідка з другого поверху Антоніна Олександрівна, 65 років, пригадує старенького Петра Михайловича, який помер багато років тому.

— Він розповідав, що під час війни на наше подвір"я впала авіабомба, — каже пані Антоніна, — зруйнувала всі балкони, провалилася в каналізацію, але не вибухнула. А вже після війни сюди приїздили мінери з міношукачами і вивезли цілий склад боєприпасів. Думаю, що тут іще чимало того добра.

Знайдені патрони піротехніки відвезли в поле біля Давидова Пустомитівського району. Їх висипали в яму, залили пальним і підпалили.

Минулого тижня 21-річний будівельник знайшов у підвалі львівського будинку на вул. Долинського, 11, дві бойові гранати. Хлопець спустився до підвалу, хотів докопатися до комунікацій. Під шаром глини натрапив на чорний поліетиленовий пакет:

— Спершу я подумав, що натрапив на скарб. Розгорнув кульок – а там ще два пакуночки. У них дві гранати, обмотані ізоляційною стрічкою, — розповів робітник.

Патрони Першої світової – рідкість

Боєприпаси початку минулого століття знаходять вкрай рідко. Частіше – часів Другої світової. Ігор Чуваков із МНС згадує, що три роки тому в колишній криївці в Богородчанах (Івано-Франківська область) виявили 38 двокілограмових авіабомб у ящиках. Найбільше набоїв вилучили в криївці у Брюховичах у 2003 році — 365 патронів і кілька снарядів.

Боєприпаси знаходять землекопи

Найбільше боєприпасів виявляють у квітні–вересні, коли будівельники копають землю під фундаменти, траншеї тощо. У 2005 році рятувальники Львівської області виїздили на знешкодження вибухонебезпечних предметів 182 рази, у 2004-му – 161.
Найстрашніше знешкоджувати 250-кілограмові авіабомби — їх не можна транспортувати. Два роки тому таку бомбу підірвали за 400 м від житлового масиву на вул. Кульпарківській у Львові.

×