— О, дивися, це мій замок. Я вішав його зі своєю колишньою, — Кирило Табачук, 19 років, показує дівчині два невеликі замки на поручнях Паркового мосту. — Їх тут навішали стільки, що він скоро впаде, — сміється хлопець. Насуплена дівчина відтягує Кирила, пара йде далі.
Молодь ще називає 30-метровий міст у Хрещатому парку, що біля Європейської площі "Мостом закоханих". Кілька років тому пари почали вішати на перила замки, які символізують вірність у коханні. Навесні 2007 року їх було 39. За два роки кількість збільшилася. За підрахунками "ГПУ", на нині майже 1800 замків різної величини й ваги. Міст через них поважчав на 450 кг.
— Не переживайте, він не впаде. Думаю, якщо на мосту щільно поставити закоханих і кожному дати в руку по замку, та ще й у кишеню покласти, то він усе одно витримає, — пояснює архітектор Георгій Духовичний, 54 роки.
За його словами, замки на поручнях Паркового мають екзотичний вигляд. Гарно чи негарно, архітектор казати не хоче. Називає традицію вішати замки — "милым дурачеством влюбленных".
— Але це ж краще, аніж малювати графіті на пам"ятниках архітектури, — додає.
Окрім перил, замки вішають і на ліхтарях уздовж мосту. Одні мініатюрні, не більші за ягоду, інші важать по 100 г. Є й великі — амбарні, кілограмові. Більшість звичайних, однак трапляються й кодові. Майже на всіх виведені імена закоханих, написи, на кшталт "Таня + Ігор". Але є й такі: "Ми разом вже 20 років. Станіслав та Ірина". Подекуди замки висять, як кетяги, по 20–30. Що роблять із ключами — невідомо. Найімовірніше, кидають у хащі внизу. За схожою традицією, на Великій Китайській стіні закохані чіпляють на перила ще й резинки для волосся, кольорові стрічки, панчохи, ланцюжки, браслети, трапляються і презервативи.
— Я не вішала б — це вже перетворилося на банальність. Але людям таке подобається. От замок із написом від 15 липня. Певно, модниця повісила, бо він гламурний, рожевий зі стразами, — каже Ірина Старченко, 30 років.
Парковий має п"ять назв
Міст звели 1912 року за проектом професора Євгена Патона. Він з"єднав теперішні Міський сад і Хрещатий парк. 1910-го, за два роки до відкриття, конструкцію випробували на міцність. На дерев"яний настил завантажили товстий шар річкового піску, з розрахунку 400 кг на квадратний метр. Міст витримав. 1983-го його реконструювали.
За сильного вітру стара конструкція відчутно коливалася, тому її прозвали "Чортовим мостом". Його ще називають "Мостом закоханих", "Мостом поцілунків" та "Малим мостом Патона".
4 
7644
Коментарі