Магістраль
Ви знаєте, всі так гоняться за славою, за рейтингом, за грошима. А я - дурна...
так, саме дурна.
Час від часу сиджу навпроти вікна на кухні. Й пригадую. Батько мій, у дитинстві... сідав поряд, й казав: "От ті ліхтарики, що за вікном, то летять маленькі Карлсони. Дивись, ось-ось мають і до нас завітати". І я сиділа. Довго сиділа. Чекала Карлсона. Якого, звичайно не було.
Кожен раз, коли мені вкрай погано, стою біля цього ж вікна. Батька немає, він, високо-високо...
...а я дивлюся знову у вікно. За ним – темрява, за якою...
...з ліхтарів з часом вже вибудовували освітлену магістраль. Вона, магістраль, як дорога життя. По один кінець вогні, по другий... також ... вогні. А той, що далеко-далеко... от цей,ліхтарик, що по центру ... так, так, цей, схожий на орієнтир...
...всі так гоняться за славою. А я, дурна, за ліхтариками.
P.S. Так, для багатьох цей блог виразить негатив. Ну, типу, чого ти тут свої думки розпускаєш. Маємо кожен свої. Але... повірте, інколи краще говорити, ніж мовчати. Політика, негатив... суперечки з сусідами, колегами, непорозуміння з родичами, невже, цього не достатньо? Кожному.?Нехай будуть ліхтарики)
