Дозволимо президенту "домовитись посередині". Десь між Ленінградом і Москвою

День захисника України. Висновки

Найдивніший народ у світі – це українці.

От у книгу рекордів Гіннеса можна багато разів внести рекорди, зроблені українським народом. Найбільше рекордів поставили українські військові.

Я би почав з такого:

- Виграти всі битви і програти війну. Це типово український рекорд. Українська піхота з 16 сторіччя – найсильніша піхота світу. За право першості серед кіннотників можуть сперечатися кримськотатарська кіннота, угорські чи польські гусари. Але українська піхота – безперечно ефективна і у наступі, і в обороні. Вже 500 років об цю піхоту ламали зуби усі від яничарів (українського походження) Кара-Мустафи до танків Гудеріана. Але більшість перемог українська піхота робила для Москви чи Варшави. Тому у європейській пам'яті залишаються польський король Собеський, русский цар Алєксандр І, Сталін з Жуковим, а не ті хлопці, які спинили турків під Хотином чи Віднем, чи французів під Бородіно, чи німців на Східному фронті.

- Найефективніші заробітчани – українські вояки. Історія 30-літньої війни дає багато фактів того, як українці, які зараз їздять будувати в Підмосков'я чи під Варшаву, у 17 столітті ефективно наймалися у різні армії і відпрацьовували тим, що не будували, а нищили. Просто робота така була, а працювати українці вміють. Ну, не так на себе, як на чужих.

- Але, починаючи з повстання Криштофа Косинського, українці у всіх війнах активно вбивали один одного. Це ментальна карма. Цей вивих бездержавного народу дається взнаки і досі. Хоча - нинішня війна перша де українці не воюють з українцями. Хоча проти нас зараз воює багато людей з українським корінням – це не українці. Це малороси з російською свідомістю.

- УПА – армія без держави, яка показала світові, як довго можна воювати проти найсильнішої армії світу. Уся біда тієї війни, що українці ефективно воювали один проти одного. Це була остання така війна.

- Українці програвали війни виключно у часи, коли піддавалися гіпнозу масового популізму чи пацифізму. Так було за Брюховецького, коли голими руками нас взяла Москва за кілька років після Конотопу. Тому, що нас вразив популізм. І за це ми поплатилися Руїною. Так було у Визвольних змаганнях 20 століття, коли під Крути вийшли гімназисти, а ветерани світової війни були заспані московським пацифізмом: "Штик в зємлю. Мір бєз анєксій і кантрібуцій". А потім 70 років жаху комуністів.

- Українці – розвалювачі імперій. Золоту орду вибило українсько-литовське військо. Міць Речі Посполитої підірвали ветерани Богдана. Російську імперію вбила відсутність в армії українських сержантів.

Висновок. Ми маємо навчитися поважати власну історію. І основний висновок. Сильна духом армія – ще не все. Вона повинна воювати за себе, а не за сусідні імперії. І головний ворог українства – це популізм у будь-яких проявах. І пацифізм. Особливо страшний пацифізм – це пацифізм головнокомандуючих.

Вірю, що ми як нація подорослішали.

Сподіваюся, ми дозволимо президенту, як він і хотів - "дагаваріться па сєрєдінкє". Просто своїми акціями протесту навчимо його, що "па-сєрєдінкє" - це підписати мир із супостатом на фронті під Балагоє.

Я чув із пісні – що "ета гдєта мєжду Ленінградам і Масквой".

Оригінал