Помісна українська церква: за крок до мрії

Чи вдасться розірвати ще одну нитку "русского мира"

Як і всі, здивований зверненням Порошенка з підписами єпископату УПЦ КП до Варфоломія щодо томосу (указ предстоятеля помісної православної церкви у важливих питаннях церковного устрою. - Gazeta.ua) по автокефалії та створення помісної церкви.

Хоча зовнішня і внутрішня кон'юктура для цього кроку - можливо найкраща за всю незалежність. І якщо Вселенський Патріарх і Синод дадуть добро - важко переоцінити такий крок. Нарешті повний відрив від РПЦ, ще одна розрізана нитка "русского мира" і власна православна церква на основі врешті легалізованої УПЦ КП, повністю лояльної до української держави - давня мрія багатьох вірян і просто людей, що цікавляться темою і приймаються проблемами нацбезпеки.

Тільки неясно, чому в Константинополі мають дати позитивну відповідь, якщо цього не виходило раніше й РПЦ має незрівнянно більший вплив на Варфоломія, ніж УПЦ КП, УАПЦ й Порошенко разом узяті.

Нібито логічно, що в Адміністрації президента не робили б таких заяв, аби не було бодай якогось шансу на успіх кампанії. Тим паче саме Порошенко в темі церковних розкладів не зі слів радників. А в разі провалу - об'єми гівна, вилитого на президента напередодні виборів неможливо буде оцінити. Ризики очевидні. Хочеться вірити, що там якісь тузи в рукаві й візит 9 квітня Порошенка до Варфоломія дійсно був результативним (невже перебили "бонуси" від РПЦ), але нічого цього ми не знаємо.

І ще менше віриться, що от зараз єпископи МП побіжать ставити свої підписи під цим зверненням. Одразу після зустрічі Порошенка з Варфоломієм Путін дзвонив останньому. Чому Путін, а не Гундяєв? В принципі, ясно чому - перевірити патріарха, чи не вздумав піти назустріч проханню президента України. Тепер гадай, хто там переважить.

Оригінал