Про викриття американських спецслужб
Володимир Путін особисто розпорядився про проведення "кампанії з метою вплинути" на результати президентських виборів у США і зганьбити репутацію кандидатки від Демократичної партії Гілларі Клінтон. Про це йдеться в доповіді Національної розвідки США 6 січня
У мейнстрімі американських політичних дебатів практично відсутня думка "раз росіяни втручалися, значить Трамп обраний незаконно".
Навіть Гіларі Клінтон, яка фактично стала основною жертвою російської спецоперації повідомила, що разом із чоловіком прийме запрошення на церемонію інаугурації Трампа.
Схоже, в США українську звичку все спрощувати (раз росіяни покопалися - значить вибори незаконні) поділяє лише Дональд Трамп. Принаймні, він сприймає усі ці доповіді саме як напад на свою легітимність. Хоча усі тексти сформульовані таким чином, щоб підкреслити - за тему легітимності виборів спецслужби навіть близько не брались. Адже і правда, яким чином виміряти ступінь впливу російських інфоатак на вибір американських виборців? Думаю, що методики просто немає.
Фактично, зусилля великої кількості експертів, політиків, спецслужбовців у США спрямовані (свідомо чи несвідомо, організовано чи нескоординовано) не на підрив довіри до Трампа (американський політичний клас все ж таки знайомий із поняттям відповідальності), а на те, щоб підпорядкувати дії Трампа на російському напрямку певному простому алгоритмові - росіяни здійснили на нас атаку, і якщо ти, Дональд Трамп, не при справах, то доведи це активними діями у відповідь на кібер-агресію РФ. Одним словом, доведи, що ти любиш свої конституційні обов'язки більше, ніж Путіна.
Дональд Трамп, доведи активними діями у відповідь на кібер-агресію РФ, що любиш свої конституційні обов'язки більше, ніж Путіна
Виявляється, що тема ігнорування президентом обов'язку обороняти країну (можна не так категорично - недостатність і невідповідність законам дій у відповідь на зовнішню агресію) актуальна не лише в українських реаліях.
І не неправомірність обрання, а саме ігнорування президентської присяги у частині обов'язку захищати націю від усіх зовнішніх і внутрішніх ворогів може не в такій далекій перспективі стати причиною серйозної політичної кризи для адміністрації Дональда Трампа.
Це, звичайно, якщо американська громадськість сприйме реакцію Трампа на звіт спецслужб недостатньою. А громадськість у цій справі буде представлена не лише крикливими активістами, прискіпливими та в'їдливими журналістами і оглядачами, але і дуже впливовими конгресменами та сенаторами, які офіційно та неофіційно черпатимуть знання фактів із тих же джерел, що і президент Дональд Трамп.
Звіт американських спецслужб остаточно пояснив для мене причину наших дипломатичних перемог у частині прийняття антиросійських резолюцій впродовж 2016 року.
Поки Україна послідовно, наполегливо, і подекуди навіть професійно боролась за те, щоб уряди та парламенти дружніх країн змінювали ставлення, фразеологію, політико-правові оцінки російського вторгнення в Україну, Росія протидіяла навіть не в півсили.
Схоже, що основні та гігантські зусилля Кремля в той час були спрямовані на зміну тих урядів і парламентів, які демонстрували здатність чути і співчувати Україні. Цинічно, але грамотно - якщо немає аргументів переконати цих, то можна ж замінити їх на інших, яких і не потрібно буде переконувати.
У звіті американських спецслужб достатньо посилань на те, що усі методи впливу на американські вибори вже були опробовані Росією в Україні, а також будуть застосовані в інших державах.
Методи впливу на американські вибори вже були опробовані Росією в Україні, а також будуть застосовані в інших державах
Звідси перекину останній логічний місточок - до теми ролі президента Обами.
Справа в тому, що усі окреслені в звіті механізми та завдання російських спецслужб під час виборів у США були прекрасно і повно описані в серпні минулого року в статті блискучої Енн Епплбом в Нью-Йорк Таймс. Судячи з усього (фактичний збіг основних висновків згаданої статті та обговорюваного звіту), саме спецслужби і підказали та роз'яснили авторці цю тему.
Отже, щонайменше з середини літа 2016 року американські спецслужби вже не мали сумніву, хто топчеться в їхньому городі. Але найбільше, що могли собі дозволити, - це організувати витік інформації в пресу. Звичайно, я не можу навіть припустити, що цьому не передували численні брифінги президента Обами про суть справи.
І ось тепер ми бачимо, що зреагував Обама лише в грудні 2016 року висилкою 35 російських дипломатів та забороною росіянам використовувати певні об'єкти нерухомості в США. Це фактично тоді, коли гра була вже зіграна. Зрозуміло, у Путіна це не могло викликати іншої реакції, ніж через сміх запросити дітей американських дипломатів на новорічну ялинку в Кремль.
Ця ситуація залишає широке поле для оцінок Обами - від мудрого і стриманого, до бездіяльного і неадекватного. Трамп вже дав йому оцінку. Подивимось, як оцінить Обаму історія.
