Суб'єктивна оцінка військового параду. На жодну об'єктивність не претендую

Вручення бойових прапорів частинам і з'єднанням. Сильний плюс. Вже не було того неймовірного шоку, як торік, коли це було вперше. Ну і вручення Героїв та генеральського звання - це круто. Великий плюс.

Нова форма. Три великих плюси. Максимальний відхід від радянської традиції. Ми не усвідомлюємо, наскільки глибоко в нас сидять старі стереотипи, наскільки сильно вони визначають нашу свідомість. У країні мало знавців старих українських одностроїв, але всі побачили відсутність зірочок, нові кокарди на нових кашкетах, відсутність лампасів у генералів... список нескінченний. (Трошки здивували, правда, танкісти).

Все, панове, принаймні цією ногою наша сороконіжка вже не у совку. Це настільки ж важливо, як декомунізація міст і вулиць, і настільки ж неоднозначно багатьма сприймається. Але це необхідно, це як поховати Леніна. Ліки проти імперської спадщини. Не сумуйте за зірочками, панове лейтенанти.

Звернення "товариш" вже починає різати. Хоча слово польське й військове, але асоціюється вже виключно з радянщиною (власне, совок спаплюжив багато слів та ідей). Ну, не все одразу.

Текст диктора перед парадом та коментар під час параду - суцільний набір радянських мовних штампів та військових канцеляризмів "Красной Звезды". Мінус.

Виступ президента - плюс. Ще треба перечитати, але на перший слух -- чіткі акценти, грамотний дипломатичний тролінг. Вже потиснув сьогодні руку спічрайтеру. Хороша робота. Дуже хороша.

Справжні герої у парадних лавах - дуже великий плюс. Це для них був парад, якщо хто не зрозумів. Це їм потрібно знати і переказати побратимам, що народ їх визнає, їм вдячний та ними пишається. Може, хтось не знає, але з давніх часів парад - єдина форма масового вшанування військових героїв.

А їхні обличчя! Обличчя!!!

У стройових прийомах немає радянської вимученості. Плюс. Ніхто не тягне носок. Не робить "вид придурковатый", як вимагав ще Петро І. Це правильно. Солдати не мусять бути ляльковими фігурами, це живі люди зі своєю гідністю.

Бойові ордени і медалі на грудях багатьох друзів, яких зустрів, - плюс.

Сили спецоперацій та курсанти-розвідники на параді -- як на мій дилетантський розум, такого на парадах не показують. Щось дивне і незрозуміле. Мінус.

Українсько-польсько-литовська бригада - ого-го який великий плюс.

Техніка. Великий плюс. Я не всі розклади розумію. Але одне я точно побачив: "Буки" та С-300. Це великий сигнал.

Козацькі хрести. Два плюси.

Робота поліції до того - плюс, після того - мінус. Після завершення параду треба було прибрати бар'єри, бо вийшло, що з одного боку бар'єру люди, з іншого - такі самі люди, але зустрітися вони не можуть, а задні не розуміють і тиснуть на передніх. Ну і ще декілька подібних помилок. Щось не додумали. Хвилин десять просто чекали наказу.

Шароварщини не було. Плюс. Ой, сподіваюся, що ніколи вже й не буде. Невже ми переросли цю дитячу хворобу?

Молоді полковники. Три великих плюси. Не думаю, що треба пояснювати.

Візуальні рішення. Сучасні. Плюс.

Асфальт не подряпали. Плюс.

Коротше кажучи. Дуже щирий парад. Це наша армія. Це наше свято. Це наша країна.

Оригінал