Держава – прояв народовладдя. Нормативні акти (закони та підзаконні документи) повинні проходити ретельну перевірку на відповідність демократичним засадам. Дії кожного чиновника мають постійно контролюватись і перевірятись громадськістю, будь-яким громадянином. А в разі виявлення найменших порушень у законі або рішенні, дії посадової особи органу публічної влади, такий акт має бути скасовано, потерпілі отримати компенсацію. Кожне правопорушення, кожна спроба чиновниками викривити саму сутність права, повинні бути зупинені, а винні покарані.

"Злоупотребляющим с народными деньгами, наказание только одно - смерть. Смерть и только смерть." Васил Левский

Вченими-правознавцями доведена схема принципового двовимірного поділу деліктів (правопорушень) за видо-родовою ознакою на злочини та проступки. В свою чергу, аналізуючи сучасні суспіьно-економічні відносини, можна констатувати, що це найпростіше рівняння суспільних відносин, в якому ми використовуються такі алгоритми:

делікт (правопорушення) поділяється за ступенем суспільної небезпеки на злочин та проступок;

об'єктом правопорушення (за видовою ознакою) є суспільні відносини;

коло суспільних відносин (правил поведінки), за порушення яких настає відповідальність (особа, вина якої доведена, несе покарання), визначається законом;

об'єктом правопорушення за родовою ознакою є сфера суспільних відносин, у якій (проти правил, норм, що регулюють ці відносини) вчинено делікт;

безпосередні об'єкти правопорушень також можна групувати, поєднувати, виокремлювати в різні групи, види, підгрупи залежно від певних ознак.

Також для уточнення такої схеми в деліктологічних дослідженнях ми можемо вводити в це рівняння й інші складові: інститути, режими чи суб'єктивні ознаки тощо. При відповідному логічному й послідовному аналізі внаслідок таких дій ми отримаємо більш об'ємне відображення явища, що вивчається.

Адміністративні делікти в такій схемі слід розміщати у вертикальній, а не горизонтальній площині тобто вони також скоюються у певній сфері, у сфері державного управління. Вчиняти їх можуть тільки посадовці наділені владно-державними повноваженнями.

Звісно ці посадовці можуть працювати у різних сферах суспільно-економічного життя країни, але їх об'єднує одна спільна риса – суб'єкт вчинення правопорушення (делікту) чи то злочину, чи то проступку. Саме в цьому є принципова відмінність запропонованої концепції адміністративної деліктології. І, саме таким чином може бути досягнута справедливість та справжня рівність перед законом, як невідємні складові народовладдя.

Коли мова йде про діяльність в адміністративно-правовій сфері ми повинні розрізняти такі суспільні (соціальні) явища, які постійно взаємодіють та знаходяться у стані розвитку та змін:

державне управління, законотворчість, виборчий процес;

господарювання та фінансво-економічна діяльність;

суспільно-культурне життя, досуг, спорт тощо;

правоохоронна діяльність та провадження у справах про проступки;

проходження служби, статутні відносини;

адміністративна діяльність державних органів;

адміністративний процес під час здійснення адміністративного судочинства.

Вивченням цих категорій займаються вчені-юристи, психологи, філософи та соціологи. В таких науках як право, психологія, наукове управління (менеджмент) сконцентровані категоріальний апарат, основні принципи, механізми тощо, які у відповідних поєднаннях є правилами та аксіомами за допомогою яких можна вивчити ті або інші явища. Складність такого явища полягає в тому, що об'єкт, який вивчається так само, як і безпосередній предмет знаходяться в стані постійних змін, які складно зафіксувати та дати їм відповідну оцінку, зробити правильні висновки.

Адміністративна діяльність як особлива частина науки адміністративного права і як практична реалізація функцій органів публічної влади, сьогодні зазнає кардинальних змін. Ці зміни відбуваються не лише на теренах країн пострадянського простору, а і в усьому світі. Центр тяжіння права як суспільного явища яке має дуальну природу все більше зміщується з пріоритетного поля дії державної влади до сфери приватної в якій незаперечними є презумпції прав і свобод людини. В той же час правові норми і нормативно правові акти як найвищі документи, що регулюють правила поведінки у різних галузях суспільних відносин стають все більше системно-структурованими і логічно-обґрунтованими, що свідчить про зростання досконалості, як права так і суспільних відносин.

Наразі, для вивчення адміністративної діяльності має робитись практичний аналіз підходів до адміністративного права та його складових адміністративної діяльності та адміністративної деліктології. Розуміючи абсурдність висловлювань деяких авторів щодо розуміння адміністративних договорів як "договорів між студентом та вищим навчальним закладом", розуміння адміністративної відповідальності як відповідальності працівника перед підприємцем, розуміння адміністративної діяльності як утилізації самогонних апаратів тощо, можна продовжувати ще довго, ми не станемо аналізувати такі помилкові судження зазначимо, що вони протирічать елементарній логіці.

Сьогодні слід констатувати, що в адміністративному праві пострадянського періоду відбулись тектонічні зрушення. Від загального масиву адміністративного права відколовся цілий материк теорії державного управління. І це в той час коли саме відносини у державному управлінні є об'єктом дослідження адміністративного права.

Але таке зрушення призвело і до інших наслідків. У надрах адміністративного права зародились нові правові галузі: фінансове, інформаційне, митне, медичне право. Вони динамічно розвиваються і в науковому і практичному сенсі досягли значних результатів. І це в свою чергу сприяє новому циклічно-подібному руху. А саме: вчені констатують наявність у цих галузях дуальної природи – публічної, та приватної. І значить вони не можуть бути складовими частинами адміністративного права. Адміністративне право є суто публічним.

Чи є тут протиріччя? Аж ніяк.Спроби дати відповіді на складні питання пов'язані з переформатуванням суспільних відносин у новітніх умовах дають вчені базуючись на сучасних концепціях, сутністю яких є фрактальна парадигма побудови сфер, інститутів, галузей тощо. Олексій Алмазов в своїй книзі "Фрактальна теорія. Як змінити погляд на ринки" запропонував засіб використання фрак талів при аналізі біржових котувань, з фрактальних позицій аналізує законодавство Ендрю Моррісон Стампф в роботі "Законодавство – це фрактал: Спроба передбачити все".

Адміністративна деліктологія – складовий елемент концепції права, як явища, яке у ментальному вимірі може розглядатись як фрактальна матриця. Адміністративне право – один з елементів цілісної системи. Так само як і інші частини права адміністративне право твориться, видозмінюється за загальними правилами існування систем, а отже трансформації адміністративного права можна прогнозувати, аналізувати, обчислювати. І, відповідно знаходити в них певні неузгодженості, усівати протиріччя тощо.

Застосування алгоритмічного методу можливо на всіх рівнях юриспруденції, у науковому вимірі для пізнання сутності правових явищ, у правотворчості для вдосконалення існуючих формул (норм, законів) та доведення нових, у правозастосовній діяльності правоохоронних і судових органів для правильного вирішення спорів, що виникають між різними суб'єктами правовідносин.

Так само, як інші науки пізнають за допомогою різних методів, інструментів, реактивів тощо навколишній світ, правова наука вивчає відносини в суспільстві. Велика кількість питань залишається за межею нашого пізнання як у природознавчих, так і суспільних галузях. Ми не можемо зі стовідсотковою вірогідністю спрогнозувати наслідки тих чи інших наших дій. Звісно, багато питань суспільного життя раніше залишались, а інші і досі залишаються поза законом. Те, що раніше було нормальним для суспільства, наприклад зрізання скальпів, нині засуджується. І якщо раніше дії володаря, навіть якщо вони були аморальними, сприймались як прояв Божої волі, нині вони викликають осуд суспільства.

Разом з цим держава має надати громадянам максимальну свободу дій у підприємництві, творчості, духовно-етнічному розвиткові тощо, зменшити або повністю відмінити будь-які податки з фізичних осіб. Більшість функцій держави мають бути передані неурядовим організаціям, що діють на добровільній безоплатній основі. Такі дії, що базуються на головних принципах народовладдя (свободі, рівності та братерстві), сприятимуть розбудові правової, демократичної, соціально орієнтованої держави.

Сьогодні в Україні повинен діяти такий механізм адміністративних правовідносин, де адміністративне право посідає гідне, правильне місце серед інших публічно-правових галузей права. Звісно, орбіти правовідносин різних галузей та підгалузей національного права перетинаються, схрещуються,навіть накладаються одна на одну.

Запропонована концепція цілком і повністю усуває дублювання. А взаємопроникнення правових інститутів, режимів і норм, поєднане з відповідними морально-етичними традиційними відносинами, робить матерію адміністративного права більш еластичною (такою, що адекватно сприймає суспільні запити), більш прозорою (відкритою та зрозумілою для громадськості) і водночас більш міцною (поєднаною з надбаннями цивілізації та духовними напрацюваннями власного народу).