У дитинстві мама готувала нам борщ. Коли вона встигала готувати й поратися по господарству, для мене досі загадка. Питалася в неї. Відповідь була така: "Вночі, якщо не викликали в цех". Коли я виросла, з'ясувалося, що та страва, яку мама називала борщем, зовсім не борщ))

Борщ мене навчила готувати француженка українського походження Олена. 1994 року наші французькі друзі вирішили провідати батьківщину своїх батьків, яких вивезли в Німеччину гастарбайтерами. Потім вистачило розуму не повертатися до Радянського Союзу, переїхали до Франції.

У мене немає можливості готувати борщ у печі, але, думаю, від того він не гірший. Хоча, доки пишу, спала думка зварити в його духовці! Але треба купити відповідний горщик.

Олена показала мені весь процес приготування. Її цього навчила мати, родом із Чернігівщини. Ділюся рецептом. Моя родина, друзі та знайомі, які куштували цей борщ, кажуть, що нічого смачнішого не їли))

Друга страва - італійський "борщ". Це я так його обізвала. Ми куштували його в Північній Італії під швейцарськими Альпами в монастирі Бозе. Там неймовірно гарні краєвиди. У монастирі є своя конюшня, пасіка, виноградники, сади й городи, іконописна майстерня, невеличка типографія. Ну і, звісно, своя кухня, де готують їжу з того, що вирощують самі. Ми там провели три дні. Були на всіх літургіях (а їх проводять тричі на день). Єдине місце, куди мене не пустили, це кухня )) А так хотілося! Саме там нас годували цим "борщем". Я не пам'ятаю, як він називається, та це один із різновидів мінестроне, але поживніший, із більшою кількістю інгредієнтів. Я кажу, що це така добротна робітничо-селянська їжа. І корисна. Цей "борщ" я готую переважно в піст. Український борщ також роблю в піст, але замість м'яса використовую квасолю. У борщ із м'ясом теж інколи кладу квасолю, але рідко. Бо маю багато рецептів супів з квасолею, не бачу особливої потреби її класти ще і в борщ. Отже:

Український борщ - французького походження))

Інгредієнти:

300 г свинини

300 г яловичини

200 червоної квасолі (200 г - коли борщ без м'яса, коли з м'ясом - жменю)

3-4 ст. л. олії (я кладу ще 1 ст. л смальцю, якщо не піст)

2-3 ст. л. томатної пасти

1 ч. л. червоної солодкої паприки

1/2 кавової ложки сухого перцю чилі

1/4 капустини (або маленька капустина)

2 моркви

2 буряка

1 велика цибуля

2 зубчики часнику

2 ст. л. цукру

2-3 ст. л. оцту або сік 1 лимона

зелень за смаком (я беру кріп, петрушку й зелену цибулю)

сіль та перець за смаком

- У 5-літрову каструлю набираємо 3 л води. Кладемо промите м'ясо. Доводимо до кипіння і варимо хвилин 15. Я першу воду виливаю. Ще раз добре промиваю м'ясо та каструлю. Знову заливаю чистою водою.

- Квасолю замочую в холодній воді на ніч або годин на 3-4, відварюю.

- Чищу моркву, буряк, цибулю та картоплю.

- У глибоку сковорідку наливаю олію та кладу дрібно порізану цибулю. Довожу до прозорості. На тертушці тру моркву. Можна нарізати соломинкою, але я беру крупну тертушку. Притушую разом із цибулею.

- На тертушці натираю буряк. Кладу до моркви. Тушкую. Я беру бульйон, грамів 100-150 і доливаю в овочеву суміш.

- Додаю томатну пасту, чилі, паприку, цукор (якщо морква й буряк недостатньо солодкі), тушкую ще хвилин 15.

- Картоплю чищу й ріжу кубиками. Шинкую капусту.

- Відварене м'ясо нарізаю на дрібні шматки і повертаю в каструлю. Кладу картоплю й капусту.

- Коли картопля майже готова, виливаю в борщ овочеву суміш. Роздавлюю часник та даю ще хвилини 3 покипіти.

- Оцет (лимонний сік), сіль і перець кладу наприкінці. Але пам'ятайте, сіль у гарячій страві проявляється не одразу, не пересоліть.

- Подаємо на стіл, притрушуючи зеленню.

Пампушки до борщу готую рідко, частіше купую. Зазвичай подаю з підсушеним чорним хлібом і сметаною. І ще, як правило, на завтра борщ НАБАГАТО смачніший))

Суп зі шпинату і квасолі (Борщ по-італійськи)

Інгредиєнти:

250 г квасолі

250 г шпинату

1/2 батона

1-2 невеликих помідорів

2 морквини

1 червона цибулина

1/2 кореня селери

5 зубчиків часнику

4 ст. л. оливкової олії

1/4 ч. л. насіння фенхеля

1 ч. л. сухого перцю чилі

дрібка солі та чорного меленого перцю.

- Квасолю замочую в холодній воді на 3-4 години, а краще на ніч. Відварюю.

- 2 зубчики часнику дрібно ріжу (решту залаю цілими). Чилі дрібно порізати.

- Цибулю, моркву та селеру нарізаю кубиками. Помідори обдаю окропом, знімаю шкірку й також ріжу кубиками.

- У каструлю з важким дном вливаю оливкову олію, кладу цибулю. Потім додаю моркву, часник і селеру. Заливаю овочевим бульйоном або водою. Закриваю кришкою й тушкую овочі до готовності.

- Додаю насіння фенхеля, чилі, помідори. Тушкую хвилин 15. Потім - зварену квасолю разом із водою, в якій вона варилася. Залишаю на вогні хвилин на 15.

- Наприкінці додаю шпинат, перець і сіль.

- У духовці або на сковорідці-гриль підсушую хліб, натираю часником, збризкую оливковою олією. Ці шматки хліба кладу в тарілку і заливаю супом.

Я цим супом у монастирі не могла насолодитися. Потім приготувала вдома. Повірте, смак передати словами нереально.

Бажаю отримувати вдячність словами:"На Землі ТАК не готують!"))