На застіллі заспівали гімн

В суботу ходила з чоловіком на хрестини. За столом зібралося тридцятеро родичів та друзів. Друга половина столу складалася з молодих сімей віком від 23 до 29 років. Люди приїхали з Житомирщини, Київщини, були й місцеві з Вінниччини. Йшла сьома година застілля. Всі розслабилися та перезнайомилися. Говорили переважно про відпочинок на гірськолижному курорті в Карпатах, згадували поїздки по Європі та бажали багато щастя маленькій. Одні говорили українською, інші час від часу переходили на російську.

Цей вечір залишився б в пам'яті типовим застіллям, якби не...

Якось несподівано 26-річний Максим встав та почав співати національний гімн "Ще не вмерла Україна..."

Спочатку мені подумалося: ну, нащо таке святе, як гімн,  перетворювати на комедію за столом. Але на пародію той момент не перетворився. В ту ж мить нас дванадцятеро піднялися, поклали праву руку на серце та приєдналася до співу.

...Ні Слава, ні воля!

Ще нам браття, українці, усміхнеться доля.

Душу й тіло ми положем,

За нашу свободу!

І покажем, що ми браття козацького роду!

Я відчула чисту радість та любов. Ми пишаємося тим, що ми українці. Це нове покоління, яке зможе змінити стан справ в Україні на краще.

Ми вийдемо на мітинги за краще життя. Бо добре живуть не там, де  більше працюють, а там, де БІЛЬШЕ ЗАХИЩАЮТЬ СВОЇ ПРАВА.

Сьогодні нам не вистачає лідера, котрий поведе за собою...