Готель у райцентрі

Минулого тижня попала в райцентр у відрядження. Довелося шукати місце де б заночувати. Місцеві направили у готель з назвою Імперія. Звісно, надіялася попасти в імператорські умови.  

О 19.00 двері замкнені. На дверях вицвілий аркушик із номером мобільного жіночки, яка поселяє. Готель працює цілодобово.

Через десять хвилин біжить пенсіонерка через дорогу. Називаю її так, як було написано на аркушику. Вона відзивається. 

Називає ціни: найдешевший номер за 70 грн., а люксовий за 300. Беру дешевий. Жінка дає мені ключ від кімнати та ключ...  готелю. Сама йде додому. Я залишаюся сама-самісінька.

Захожу в свою кімнатку. Там все синього кольору і найдешевше. Синтетична запрана білизна на двох ліжках, порвана синтетична тюль, кухонний столик, два офісні стільчики.

Надивилася програми "Ревізор" на новому каналі. Тому починаю рукою проводити по шафі, підвіконні, загортаю килимок. Щоб ви й не сумнівалися - скрізь пилюка. Зате на матраці плям нема. Принаймні він має леопардовий колір, то, може, й не видно.

Тепер уявіть: душу немає взагалі! Є тільки спільний туалет на коридорі та два умивальники. Вода холодна, бруски мила змилені на половину. Зате є туалетний папір ;) До речі, дуже холодно, а батареї ледь теплі.

Потім мені розказали, що душ є в тому номері, що за 300 грн.

Наступного дня о 9.00 в готелі нікого крім мене немає. Я викликаю адміністраторку по мобільному. Заходить зовсім інша жінка. Не та, що була звечора, молодша. Я вітаюся, але вона не відповідає. Біжить в мій номер, щоб перевірити, чи нічого не вкрала. Я питаю, хто вона така. Не пояснює. Потім місцеві розповіли, що вона та жінка, імя якої вказане на аркушику на дверях. А ввечері приходила її мама. Тільки чому вона відзивалася на імя дочки.

Вкінці мені віддає паспорт. Не прощається