Охоронці моральності 2 Переглядів: 594

Будній день, Контрактова площа, десь восьма вечора. Зустрічаюсь зі старим товаришем (старим в порівнянні з тим часом, коли ми обидва були малими та не знали, де знаходиться Контрактова площа). Давненько не бачились. Вологість додає до повітря мікроскопічні краплинки небесної води. Не зважаючи на просякнуті вологою вулиці, будинки, дерева, асфальт та все навкруги, вирішуємо не йти до переповнених пабів, а просто здійснити променад осіннім грудневим Подолом.

Беремо по пивку на зупинці 18-го трамваю та неквапливо прямуємо шукати зручне та затишне місце для розмови. Обходимо Гостинний Двір. В "Театрі на Подолі" саме завершилась вистава, люди кучкуються коло виходу. Через дорогу, біля пам'ячника гетьману Сагайдачному, є скверик з лавочками. Зупиняємось ближче до Андріївського узвозу, біля фонтану. Лавочки мокрі, на них ніхто не сідає. Але вечірні перехожі збираються саме коло них. Ми також обираємо собі вільну. На сусідніх місцях – компанія з 5-6 парубків з кульком закуски та пляшкою, за ними – дві пані смакують тонкі цигарки, запиваючи слабоалкоголкою, трохи далі, за 20 метрів в бік Гостинного Двору – хлопець із дівчиною інтелігентного вигляду, поряд з ними на лавці лежить сумочка та букет квітів.

Не проходить і п'яти хвилин, як мій товариш зауважує на горизонті, метрів за 60 від нас, дві чоловічі постаті, схожі на правоохоронців. Парубки вміло та швидко ховають закуску та горілку, яку ще не встигли відкоркувати. Жінки ставлять слабоалкогольні напої додолу. Мій товариш обережно встановлює пляшку на лавку. Правоохоронці підходять до хлопця з дівчиною, в яких побачення. Представники закону затримуються та починають щось впевнено та методично доводити. Напевно, закохані насмілились вживати пиво чи щось алкогольне, необачно захопились приємною розмовою та не помітили наближення людей в синьому.

Правоохоронцями виявились двоє молодиків, віком 18-19-ти років на вигляд, один ростом десь 1,78 м, другий – не вищий за 1,65 м. Молодики у формі, на головах – цивільні чорні шапки в обтяжку замість міліцейських картузів (скоріше за все, в шапках тепліше, і здалеку вони не демаскують).

Продовжую пити пиво. Правоохоронці косяться на мене, але не полишають профілактичної розмови з парочкою. Проходить хвилин двадцять. Закохані швидко забирають речі з квітами та поспіхом ідуть геть. Їх відпустили. Охоронці закону роблять з 10 кроків у бік пам'ятника, один з них повертається в наш бік, щось каже іншому. Обидва зі здивованими виразами облич секунд п'ять дивляться на мене, а якщо бути точним, то на пляшку в моїх руках. Переглядаються. Один – той, що нижчий ростом, – швидкими кроками стрімголов кидається до нас. За метра три прикладає долоню правої руки до скроні з шапкою в обтяжку та, посміхаючись, каже: "Добрий вечір!". На шапці приблизно посередині нашитий герб України. Я посміхаюсь йому у відповідь та розвертаю пляшку етикеткою вперед. На етикетці великими літерами написано, що пиво безалкогольне. Настрій правоохоронця різко змінюється, в очах чітко проглядаються образа та обурення, наближені до ненависті. Німа сцена продовжується недовго. Знервований та ображений на очах у людей, представник закону незадоволеним голосом крізь зуби виціджує: "Чому Ви не заховали пляшку, Ви ж бачите, що поблизу є жінки? Хіба Вам не соромно, вони ж не знають, що пиво безалкогольне?" Мені чомусь соромно не стало. Бо не порушив ні державних законів, ні своїх власних принципів.

Правоохоронці розчервонілись та попрямували до пам'ятника козацькому гетьманові повз уважні та веселі погляди свідків нашого недовгого діалогу. Охоронцям порядку та моральності, певно, стало соромно за мене – аморального та негідного громадянина своєї країни. Вони, певно, образились на українські закони, які поки-що дозволяють вживати на вулиці безалкогольні напої та не повністю забороняють вільно пересуватись, розмовляти і мати свою думку.

P.S. Ні в якому разі не мав бажання образити тих, хто охороняє правопорядок.  Але масове та безкарне збирання людьми в погонах "данини" навряд чи змінить ситуацію з надмірним споживанням алкоголю в країні. Скоріше за все через те, що немає такої мети – змінити цю ситуацію.

  +10