Менталітет рабів

В українців мислення, як у рабів. Востаннє ми стали людьми під час помаранчевої революції.

Начхати на Ющенка, справа не в ньому. Головне, що ми об'єдналися. Ми були РАЗОМ. Пригадуєте, ту ейфорію від підтримки один одного? Де ж воно поділося?

Чому пса та вола тримають на ланцюзі, а кота ні? Бо кіт ще мільйон років тому показав людині, що його брати на цеп не можна. А віл, хоч і сильніший, але скорений. І пес на ланцюзі. Радий, що господар погладить раз в тиждень. Виляє хвостом перед ним.

Ми ж не бидло. Ми не раби. Ми - вільні люди. На жаль, тих, хто це розуміє - менше 2-3%.

Щоб змінитися, критична маса свідомих людей має досягати 25%.

Анекдот: у пеклі біля котлів з євреями охорона є, а біля котла з українцями - немає. Бо євреї підсажують один одного по головах і тягнуть за руки до верху. А українці самі стягують донизу, як хто вище проб'ється.

Прийшли вбивати євреїв - я мовчав. Бо я ж не єврей.

Прийшли вбивати гомосексуалістів - я мовчав. Бо я ж не гей.

Прийшли за чорнобильцями - я мовчу, бо не чорнобилець.

Як прийдуть кати за тобою - хто буде говорити?

Не будьте бидлом. Не мовчіть, коли треба говорити. Не ховайте голову в пісок, коли треба дивитися злу у вічі.

Не будьте рабами