Як передавати англійське h українською? Як "г" чи як "х"? Здавалося б, увімкни собі вродженого англомовця та й почуй. Наприклад, як співав — чітко і зрозуміло — Бон Скотт у складі AC/DC — "Гайвей ту гелл". Звука "х" там не чути. І недоречно казати, що гурт з Австралії, через те у співака вже й англійська не англійська. В Лондоні літеру h у цих словах вимовляють так само.
І не тільки там. У 1990-х львівська радіоведуча Дзвінка Гуцул — псевдонім Ярини Якуб'як, — відвідавши Сполучені Штати, переповідала, як розмовляють наші заокеанські брати по крові. "Годи до гати", — кажуть. Бо хто з народження говорить англійською, то́му з незвички вимовляти наше "х" буває непросто.
— Разом із моїм чоловіком Марком Андрейчиком ми тоді зробили для себе і друзів футболки з написом на грудях "h=г". Кузьма і Чубай (вокалісти гуртів "Скрябін" і "Плач Єремії". — "ГПУ") дотепер їх мають, — згадує 43-річна Ярина. Зараз вона живе у Філадельфії, і далі вважає, що в усіх випадках англійське "ейч" відповідає українському "ге". — Heart — гарт, house — гаус, Manhattan — Мангеттен, Hollywood — Голлівуд. А g, залежно від випадку, може вимовлятися, як "ґ", або "дж": gear — ґір, George — Джордж.
А ще гіт, гобі, Гелен, гелій, гокей… Це затверджено на державному рівні — 2010 року Кабінет Міністрів видав постанову "Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею". В ньому буква g відповідає нашому рідкісному "ґ", а "г" передається значком h.
Наша звичка тулити в такі слова "х" взята з Росії. Оскільки російська мова не знає придихового "г", то в іншомовних словах мусить замінювати його чимось найближчим — звуками "х" або "ґ". Чим керуються росіяни, коли один і той самий звук транслітерують по-різному, я не знаю. Пишуть "Гамбург" — Hamburg, але "Хомбург" — Homburg. Пана Гітлера — Her Hitler — називають "хер Гитлер". З Голлівудом вони, здається, й самі заплутались, бо починають то з "Г", то з "Х". Оскільки російського телебачення, радіо, преси в нас вистачає, то потік мовних звичок і штампів безперешкодно потрапляє і в українську мову.
Але так було не завжди. У словах, що в Україну прийшли із Заходу напряму, а не через російську, буква "г" на місці германської "h" прижилася. Нікого з нас не дивує готель чи гоноровий. Бо в Росії першому слову відповідає "гостинница", а другого взагалі немає. "Гуманізм" з'явився давненько — то й букви не спотворені. А в наші дні похідну від того ж латинського humanus — людина — назву магазинів секонд-генду вже пишуть "Хумана".
— На Донбасі на шкільних уроках іноземних мов і німецьке, й англійське h вчать вимовляти як "х", — розповідає донеччанин Євген Насадюк, 28 років. Цікаво, що в даних його картки Приватбанку написано Yevhen Nasadiuk, а в виданому 10 роками раніше закордонному паспорті — Yevgen. Не раз ми з ним поверталися до суперечки про ці два звуки. Якось нарешті випало сидіти поруч у залі на доповіді якоїсь американки. Зауваживши, як у неї постійно проскакує "г", кажу:
— Ну, все. Чуєш, як те сказала? Чуєш, як се?
Євген прислу`хався й відповідає:
— Знаєш, я слухаю і дослухаюсь, але в усіх цих словах чую "х".
Хоч і в деяких випадках англійської вимови на місці h справді "хекають". Це явно чути у вигуку yahooo! чи у слові hush. Однак і там це не таке чітке "х", як вимовляємо ми. Інакше б англійською не придумували писати Kharkiv, Kherson і Khmelnytskyi.
Коментарі