— У водосховище цієї осені запустили 12 тонн риби. Найбільше — коропів на юшку. Їх називають українською водною свинею. Бо всеїдні, і м'ясо смачне, — каже 50-річний Анатолій Дрозд, керівник підприємства "Гніванчанка". У Сутиському водосховищі на Вінниччині запустив на розведення коропа, сома та товстолоба. — Ми зариблюємо ставок шостий рік. 2010-го вперше запустили 4 тонни риби, а минулого року дійшли до 10.
Підготовку до осіннього зариблення почали навесні. Тоді в річку закинули 2 тонни посадкового матеріалу — мальків. А коли прийшла осінь, доставляли у водойму риб-двохлітків — коропа й товстолоба. Везли вдосвіта з Шаргородського району у пристосованій ємності для зарибку. Для теплолюбних риб температура води під час транспортування має бути +5–6°С. З ящиків закидали у воду.
— Період зариблення в українських ставках та озерах починається у вересні-жовтні, — розповідає Надія Гуменчук, 55 років, головний іхтіолог Вінницядержрибохорони. — У спеку вода не комфортна для риби. Натомість прохолодні дні вважаються найкращими для переселення. Зариблювати можна можна водойми завглибшки два метри.
Бо коли водойма мілка, риба взимку може задихнутися під льодом. Також важливо, щоб була проточна вода, струмки та джерела.
Рибу розводять кількох видів. Обирають таку, щоб не конкурувала між собою у виборі харчів.
— Беремо 500 коропів, 200 товстолобів, ще кілька сотень білих амурів й інших риб на гектар. Кожна їсть різні харчі й добре почувається при цьому. А от коропа й карася разом на поселяють. Бо короп швидше росте, харчується тією ж їжею, що й карась, — зазначає іхтіолог.
Товстолоба та білого амура запускають у ставки, щоб вода була чистіша.
— Ними зариблювали Дніпровські водосховища. Товстолоба в народі називають річковою коровою. Бо їсть багато водоростей і гуляє зграями. Білий амур поїдає очерет, водяну капусту. Там, де водяться ці риби, вода прозора та чиста, — каже Надія Гуменчук.
8 
35413
Коментарі