Депутат російської Держдуми Віталій Мілонов запропонував назвати одну з петербурзьких шкіл ім'ям загиблого бойовика ДНР Арсенія Павлова — Мотороли. На перший погляд це здається абсурдом — увічнити пам'ять терориста. Але нічого дивного для росіян у цьому немає.
Нещодавно в Орлі відкрили пам'ятник московському самодержцю Іванові Грозному. Це був жорстокий тиран, який із допомогою опричнини запровадив державний терор. Людей карали тисячами без суду та слідства. Коли цар запідозрив жителів Новгорода у змові проти нього, то послав на місто опричників. Вони палили, руйнували та страчували без розбору. Знущалися, застосовували найвитонченіші способи вбивства, в тому числі для жінок і дітей. Наприклад, обливали крижаною водою й окропом поперемінно, щоб шкіра сама злізла з людини. Братська могила новгородців від тієї різанини налічує кілька тисяч чоловік.
Останні роки в Росії історики намагаються виправдати тирана. Мовляв, європейські монархи того часу були ще кривавіші. А жорстокість Івана Грозного, обумовлена звичаями епохи. Реформи ж царя були видатні.
У росіян споконвіку героями стають убивці та маніяки. Князя Олександра Невського — ката й колабораціоніста, який здав Московію Золотій Орді, московська церква визнала святим. Маршала Георгія Жукова, якого називали у війну "м'ясником", бо не рахувався з втратами на фронті, шанують як видатного полководця.
Під час чеченської війни полковник Юрій Буданов, уродженець Харцизька на Донеччині, зґвалтував і вбив 18-річну чеченку. 2000-го його засудили до 10 років. Відсидів шість і був звільнений умовно-достроково "за хорошу поведінку". Але через півтора року чеченські кулі догнали його в Москві. Нині на російських сайтах чимало матеріалів про те, що він — герой. Йому присвячені пісні й вірші.
Арсеній Павлов теж прославився жорстокістю. Хвалився, що особисто стратив 15 українських полонених. Підходив до людини та стріляв у голову. Тепер його поплічник Ґіві — Михайло Толстих погрожує знищити всі міста України аж до Києва. У ДНР оголосили триденну жалобу за загиблим терористом.
Росіяни не вміють виробляти сучасні автомобілі, комп'ютери чи смартфони. Зате продукують "героїв" і "святині". Нав'язують їх українцям через свої телесеріали, літературу та проповіді священиків Московського патріархату. Але не розуміють, що в нас із ними розбіжності не політичні, а цивілізаційні. Тому їхні герої ніколи не стануть нашими.
Коментарі