— В прошлом году не пустила ребенка в первый класс. Решила: война закончится, тогда и пойдем в школу. Сейчас ему уже 8 лет, а война продолжается. Книг нет, учителей — тоже. В школу ходить опасно, — розповідає 32-річна донеччанка Зінаїда Стахова.

За інформацією обласних управлінь освіти, з 1 вересня на Донеччині працюватимуть 148 шкіл із 640, включаючи окуповані території області, на Луганщині — 118 з 478. Не відкриються навчальні заклади, які не­одноразово потрапляли під обстріли. Відремонтувати приміщення не встигли. В Авдіївці нав­чальний рік під загрозою зриву. Із 2500 учнів залишилося 670. Решта виїхали. Місто щодня обстрілюють бойовики.

— Батьки масово пишуть заяви на індивідуальне навчання, — продовжує Зінаїда Стахова. — Але в міському управлінні освіти відмовляють. Бо вчителів бракує, навіть щоб проводити уроки в школах. У Київському районі Донецька викладатимуть по кілька предметів. Наприклад, фізик вестиме ще й уроки російської мови та географії. Цього тижня збирали батьків. Сказали здати по 500 гривень на ремонт. У нашій школі перекриватимуть дах, пошкоджений снарядом. Додатково треба гроші на підручники. Їх завезуть із Росії. У класі навчатимуться 20 учнів із різних районів міста. Серед першокласників будуть 9-річні. Святкової лінійки не проводитимуть. Торік 1 вересня обстріляли одну школу, загинув учитель.

Через соцмережі батьки обмінюються речами й шкільним приладдям. Олена Кірієнко з Луганська розмістила оголошення: "Возьму в аренду или дар школьную форму для девочки на 5-й класс".

— Денег на подготовку к школе нет. Я работала продавцом в магазине одежды. Магазин отобрали боевики, зарплаты нет и не будет. Перебиваюсь подработками. Продаю старые вещи. Стеснялась сначала просить школьную форму. Но когда в соцсетях увидела, что таких бедных, как мы, много. Люди обмениваются портфелями, туфлями. У моей соседки был хороший красний портфель. Девочка идет в старшую школу. Его обменяли на сумку из дермантина, — розповідає телефоном Олена. — Обмінюються канцтоварами. На рік старші діти віддають контурні карти, зошити з домашніми завданнями, книжки. Одна жінка за глобус дала нам банку помідорів. До школи просять приносити з дому картини, телевізори, килими. Вчителька наказала зняти українську символіку. Не можна приходити на перший дзвоник у вишиванці. Ще попросила батьків здати їй по 2 гривні на блокнот і ручку.

Вчителі облаштовують бомбосховища в школах: білять, носять воду, ставлять лавки.

— В прошлом году бомбоубежища ремонтировали за счет ЛНР. Спускались туда в конце мая. Тогда город сильно обстреливали, — каже вчителька математики з Луганська Надія Петрівна. Прізвища не називає. — Сейчас делаем это сами — чтобы школа работала. Но все классы неукомплектованы.

×