вівторок, 22 вересня 2009 08:32

Хасиди зустріли Новий рік без жінок
7

Хасид на даху пускає мильні бульбашки напередодні святкування єврейського Нового року  в Умані на Черкащині. Так він показує, що йому весело. Щоб рік був вдалим, його треба зустрічати із гарним настроєм
Фото: фото: Леонід ЄЗЕРСЬКИЙ
Хлопці затуляють фотографу об’єктив кіпами і махають ногами. Вони не хочуть, щоб їх знімали
Головний кухар на кухні для незаможних євреїв Ан Шін відкриває кришку 200-літрової каструлі. Там варяться помідори та цибуля. Таких каструль понад два десятки
Хлопчик-хасид танцює брейк-данс. Навколо нього колом бігають чоловіки й аплодують
На Новий рік, як правило, приїжджають лише чоловіки. Жінок — одиниці. Їм не можна виходити з дому до закінчення першого дня свята. У неділю ввечері дві жінки з дитиною вийшли до ставу

"Зустрічають, як президентів! — переговорюються на івриті двоє хасидів 17 вересня у Вінницькому аеропорту, за 5 км від міста. — А ми ж думали тут дира дирою. Наор так хотів у туалет, що коли зійшов із трапу, збирався помочитися на колесо. Тільки розтягнув ширінку, як до нього підходять зі служби безпеки. Кажуть, що тут є туалети і на вулиці, і в середині аеропорту".

У Вінницю двома чартерними рейсами прилетіли 330 хасидів. Автобусами вирушили в місто Умань на Черкащині, до місця паломництва — могили свого духовного наставника Нахмана. 18–20 вересня ортодоксальні євреї святкували 5770 новий рік.

Вінницький аеропорт був закритий із 1996 до 2008 року. Рейс із Йорданії, яким прибули хасиди, став першим міжнародним після відкриття. До цього паломники добиралися в Умань через Київ, Одесу та Ужгород.

Літак затримується на 4,5 год. Він розрахований на 172 пасажира.

— Дивіться мені! Щоб усе тут було в порядку. Бо розвернуться й полетять назад, — каже працівник аеропорту. — Так, жінки! До хасидів не підходити, не говорити. Їм не можна вам в очі дивитися. Страшний гріх для них.

Першим рейсом у Вінницю прилетіли 165 хасидів. Одному довелося повертатися назад — не оформив українську візу.

— Як його пропустили араби? — дивується начальник управління транспорту Вінницької облдержадміністрації 52-річний Борис Рибак. — Він гроші пропонував, щоб купити в нашому аеропорту візу. Плакав, так не хотів повертатися.

Розвозити паломників найняли чотири автобуси. Біля них паркується чорний лімузин, виходять двоє молодих представників вінницької єврейської общини.

— Забирай машину! Тут тєлєжки з сумками мають стояти! — обурюється працівник аеропорту. — Мені все рівно, що тобі сказав Нахман, я зараз твій Нахман.

У холі аеропорту на стійці міні-кафе напис на івриті "Кошерне". По $1 продають "кока-колу", "пепсі", роблять каву "Нескафе". Прибиральниця кожні 10 хв. вигрібає смітники.

Хасидам найняли трьох перекладачів, які знають іврит. Їх охороняють два екіпажі Державтоінспекції та вісім міліціонерів. Паспортний контроль для паломників спростили, тому проходять його швидко. Кожному дарують кишенькові календарі на івриті з визначними місцями Вінниччини. Біля виходу з аеропорту гостей зустрічає єврейською піснею "Здраствуй, любий друже!" вінницький ансамбль Bridge. Музиканти вдягнені в єврейські костюми. Хасиди їм підтанцьовують, знімають на мобільні телефони. Близько шостої вечора збираються для молитви.

Другий рейс прийняли о першій ночі. Серед 330 хасидів були 54 хлопці до 13 років. Білет із Йорданії до Вінниці й назад коштує $600. Прямий переліт з Ізраїлю обійшовся б у $900.


До міста Умань на Черкащині святкувати Новий рік з"їхалися понад 20 тис. євреїв із 23 країн світу.

Могила їхнього духовного наставника ребе Нахмана розташована неподалік від вулиць Пушкіна, Белінського та Софії Перовської. Паломники намагаються селитися якомога ближче до святині. Близько 4 тис. розмістилися в тимчасовому наметовому містечку за 1,5 км від місця захоронення.

На початку вул. Пушкіна патруль перевіряє документи у водіїв. В"їзд на територію, де тимчасово проживають хасиди, тільки за перепустками. У місцевих перевіряють реєстрацію за паспортами. Навколо багато чоловіків у кіпах (головний убір у євреїв. — "ГПУ") та капелюхах. Усі в чорних штанах, білих сорочках та темних піджаках і взутті.

Із 31-річним Шаєм Вайнапелем, координатором Міжнародного бреславського центру, піднімаємося на балкон другого поверху будинку N46 на вул. Пушкіна. Він із 12 хасидами знімає там трикімнатну квартиру. Її вікна виходять на місце поховання Нахмана.

— Опівдні починається підготовка до святкування Нового року, — розповідає Шай Вайнапель. — Ми молимося. Це лікує душу. Зранку ніхто не їв і не пив.

Вулиці вщент заповнені людьми. Місця не вистачає. Паломники вилазять на дахи будинків, паркани. Тримають книжечки із виписками з Біблії. Моляться, киваючи головою вперед і назад. Рабин читає молитву в мікрофон. На даху сидить чоловік років під 50 і пускає мильні бульбашки.

— Це він так веселиться, — пояснює Шай. — Ми всі повинні бути в доброму гуморі. Молитва триватиме півгодини. У кінці всі проситимуть у Бога здоров"я, миру, щастя, грошей, щоб свинячого грипу не було. Тут вирішується доля кожного: кому жити, а кому померти, кому бути бідним, а кому багатим, хто буде здоровим, а хто хворітиме.

Люди намагаються якомога ближче підійти до могили Нахмана.

— Для нас він як юрист, який може донести до Бога наші прохання, — пояснює рабин Даніель Даян, 58 років.

Після молитви чоловіки стають у коло, танцюють. Хлопець заходить усередину, починає танцювати брейк-данс (вуличний танець. — "ГПУ"). Усі усміхаються.

— У свято люди не повинні думати про проблеми чи, скажімо, зраду дружині, якщо в кого така є, — додає Шай Вайнапель.

На другому і третьому поверсі синагоги стоять лавки. На першому — чотири басейни. Три — для рядових паломників, вхід коштує 80 грн. Четвертий басейн — підвищеного комфорту, безкоштовний, для керівництва. Усі чоловіки залазять у воду голими.

— Люди змивають із себе гріхи, — розказує Вайнапель.

— До Бога треба йти чистим, — додає рабин Даян. — Гріхи — це, як плями. Чорний одяг показує, що ми наче ці плями намагаємося сховати.

Близько 19.00 хасиди переодягаються в біле. У декого на голові хутрова шапка у вигляді колеса. Кажуть, вона коштує близько $2 тис. Синагога може вмістити до 5 тис. чоловік. Місця бракує. Тому паломники стоять на сходах, перед будинком. Моляться на вулиці, на балконах, біля парканів.

На небі з"являється перша зірка. Вона символізує прихід Нового року.

Близько 21.00 розходяться. У Новий рік не можна нічого робити. Тому їсти готують у п"ятницю. У суботу — тільки розігрівають.

— Не можна ні машиною їздити, ні розмовляти по мобільному, ні користуватися запальничкою, — каже Шай. — Навіть якщо не встиг увімкнути перед святом світло в туалеті, то будеш ходити втемну. Перед святом запалюємо спеціальні свічки, які горять 24 години.

У Новий рік хасиди їдять гранат, яблука з медом, щоб рік був солодкий, а значить добрий. Яйця, рис, картоплю, масло, цибулю варять в одній каструлі. Пригощаються курятиною, рибою, салатами. Замість вина п"ють виноградний сік.

Зустрічають Новий рік в Умані лише чоловіки.

— Мудреці вважають, що чоловіки з жінками не так будуть налаштовані на молитву, — пояснює Шай. — Відволікатимуться на розмови, на секс. А це гріх.

Зараз ви читаєте новину «Хасиди зустріли Новий рік без жінок». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути