Ми продовжуємо дослідження ланкійських народних промислів і сьогодні на черзі батик. Не той, що чай, а інший, той який розпис по тканині з використанням резервуючих компонентів - воску, парафіну та іншого, - кажуть брати Олексій і Олександр Тебенко, розповідаючи про свою подорож по Шрі-Ланці, - Дещо спільного у батика і чаю все ж є, їх обох можна віднести хоча до ексклюзивних, але вельми автентичним сувенірам, яким, можливо, знайдеться місце у вашій валізі дорогою додому.
Батік - "крапля воску".
За право називатися батьківщиною батика сперечаються Єгипет, Індія, Китай, Індонезія. Остання в цьому списку досягла успіху трохи більше за інших, бо саме слово "батик" - індонезійське, означає "крапля воску". І, мабуть, з цієї країни завдяки доблесним голландським мореплавцям батік і потрапив до Європи. Не дивлячись на те, що батик проводять в багатьох країнах , ніде його виготовлення не досягає такої майстерності, як у Південно-Східній Азії, в тому числі і на Шрі-Ланці.
Виробництво батіку - сімейний бізнес.
Існує кілька способів виробництва батіка, але найбільш традиційним таки є гарячий батік, коли на ескіз наноситься розтоплений віск. Покриті воском місця не поглинають фарбу, таким чином обмежуючи її поширення. Виготовлення батіка - дуже популярна тема на острові, на простирадлі тут малюють як в туристичних місцях, так і у віддалених закутках. Зазвичай це сімейний бізнес і для виробництва відводиться невелика кімнатка, яка потім гордо зветься "фабрикою" з виробництва батику.
Трудомістка й копітка робота.
Великих інвестицій бізнес не вимагає, необхідне обладнання можна знайти в будь-якому середньостатистичному будинку, матеріали, правда, доведеться докупити. А ось технологія виробництва дуже копітка і трудозатратна. Ще задовго до нанесення ескізу тканину ретельно обробляють, щоб надати їй еластичності і гладкості, а потім накрохмалюють для більш легкого видалення воску. Після підготовчих робіт переходять до нанесення ескізу. Далі, поки не бачить пожежна інспекція, розтоплюється віск. Потім за допомогою спеціального інструменту, чантінга, воском замальовують місця, які не повинні бути пофарбовані. Все, тканина готова до свого першого занурення. Якщо занурення пройшло вдало, то воском покривається наступний фрагмент малюнка і щільно знову опускають у фарбу. Процес повторюється до тих пір, поки не буде досягнуто бажаного результату, складні малюнки можна вмочувати у фарбу до посиніння автора.
Процес фарбування повторюють багато разів.
Отже, повторення - мати муки, закріпимо отримані знання. Малюємо ескіз, по можливості красивий, прикидаємо необхідні кольори, фарбуємо тканину в потрібний колір - фарбування роблять від світлих тонів до темних. Замальовуємо області, які більше не потрібно фарбувати, опускаємо тканину в наступну фарбу, замальовуємо необхідні місця, повторюємо процес скільки потрібно раз, шукаємо світлошкірого туриста і продаємо йому батік за завищеною у кілька разів ціною. Праця дійсно складна і копітка, тому, найчастіше, нею займаються жінки, правда в нашому випадку це був чоловік.
Вироби продають відразу після виготовлення.
Відразу біля "фабрики" знаходиться кімната або приміщення, яке можна вважати магазином. Виробництво батіку - праця виключно ручної. Крім полотен в деяких місцях можна купити і місцеві колоритні вбрання , їх іноді теж шиють з батіку. Тут ми знайшли європеоїдного манекена в традиційній сорочці. До речі, в магазинах одяг можна не тільки купити, але й підлатати . Вартість батіка - поняття відносне і тісно пов'язане з вашим умінням торгуватися, але в процесі зацікавлення ми не зустрічали полотен дешевше 10 доларів.
8 
2164
Коментарі