Багато галасу з нічого. Інших слів не добереш, оцінюючи той вакуум, який утворився після проходу Словенії у плей-оф до Євро-2016. Його оформили 17 листопада. Місяць національна команда жила без головного тренера. За великим рахунком, більше – контракт Михайла Фоменка закінчився 30 жовтня і до раунду стикових матчів він готував збірну де-юре на громадських засадах. Ну, добре – у першій половині листопада питання формалізації стосунків відійшло на другий план. Важливішою була підготовка команди до найголовніших матчів дворіччя. Але уже 18 листопада сторони могли вдарити по руках.
Логіку керівництва ФФУ, а конкретно Андрія Павелка, було зрозуміти важко з самого початку його, Андрія Васильовича, перемоги на виборах. Трапилося це 6 березня. У розпал відбіркового турніру до Євро-2016. Є чинний контракт Фоменка. Можна його розірвати, враховуючи бліду гру збірної – поразку від Словаччини, незаслужену перемогу в Білорусі, провальний початок матчу в Люксембурзі? Можна. І потім можна було – після нічиєї в Словаччині, коли грали так, наче нам, а не супернику, підходить нічия, і поразки від Іспанії – коли крім перемоги уже не влаштовувало нічого, не зважаючи на гучний статус суперника.
Павелко тримав всіх за дурнів, постійно тицяючи у бік попередника в питанні головного тренера збірної. Ще раз: не він Фоменка призначав, але він міг його звільнити. А якщо не звільнив, то мав сісти після жовтневої поразки від Іспанії з тренером і чітко сказати: Михайле Івановичу, третє місце і плей-оф мене не задовольняє. Тому – вільний. Або: пане Фоменку, маємо, що маємо. Змінювати тренера перед плей-оф – собі дорожче. Давайте так: проходите стикові матчі – автоматично, наступного ж дня, контракт продовжується. Не проходите – дякую за співпрацю.
Ми писали, що могло зупиняти Павелка після перемоги у плей-оф. І навіть після цієї інформації схильні вважати, що в стосунках Михайла Івановича з підопічними є проблема поколінь. І її Павелко розумів. А ще більше йому хотілося привести до збірної свою людину. Бо все одно Фоменко асоціюється з Коньковим. А Шевченко – з чинним керівником ФФУ. А ще призначення знаменитого Шеви – це перші сторінки та топи провідних спортивних видань світу та Європи. І реклама для збірної України і самого Павелка.
Зрозуміло, що Фоменка врятував спортивний результат. Бо навіть якби ми пройшли до плей-оф з п'ятого місця, але цей раунд подолали – вперше в історії та ще й не останню збірну в Європі – такий "козир" перебити важко.
Павелко особливо і не пручався. Судячи з усього, зондував грунт для приходу Шевченка. І він залишається досить імовірним, бо штаб збірної ще не вкомплектований. І це теж дивно: навіщо самому Михайлу Івановичу відмовлятися від помічників, з якими досяг успіху? Хіба хтось отримав пропозицію щодо самостійної роботи і пожертвує заради цього Євро-2016?
Добре, що добре закінчується. Бо везти команду на Євро має Михайло Іванович. І уже зараз краще б йому висунути перед Андрієм Васильовичем свої умови. Те, чого не було зроблено перед плей-оф. Проходить збірна до чвертьфіналу чемпіонату Європи – автоматичне продовження контракту до закінчення фінальної частини Кубку світу-2018. Не виходить з групи – "давай, до побачення". 1/8 фіналу – можливі варіанти.
Тільки варіанти ці має розглядати виключно сам президент Федерації. І нести відповідальність за головного тренера особисто, а не хитати головою, у разі чого, в бік виконкому. Розуміємо, Андрій Васильович недостатньо досвідчений стосовно цього. Але за ним стоїть Григорій Суркіс. Той розповість нинішньому керівникові ФФУ, як треба продавлювати потрібні рішення.
4 
4166
Коментарі